Чи необхідно реєструвати акцизні склади суб’єкту господарювання, який здійснює зберігання пального понад встановлені обсяги?

Відповідно до положень ПКУ розпорядники акцизних складів повинні зареєструватися платником акцизного податку, а також зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

При цьому, відповідно до ст. 14 ПКУ не вважаються акцизним складом, зокрема приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Проте для суб’єктів господарювання, які є платниками єдиного податку четвертої групи, вищезазначені обмеження не діють. Такі суб’єкти господарювання можуть зберігати пальне без необхідності реєстрації платником акцизного податку та акцизних складів без обмеження загальної місткості ємностей, проте за умов, якщо такий платник протягом календарного року отримує пальне в обсягах, що не перевищують 10000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Незважаючи на те, чи є суб’єкт господарювання платником акцизного податку з реалізації пального та розпорядником акцизного складу, у разі якщо він здійснює зберігання пального, такий суб’єкт має отримати ліцензію на право зберігання пального. Проте, суб’єкти господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім цього, ліцензія на право зберігання пального не отримується:

- на місця зберігання пального, що використовуються підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.