Річна фінзвітність: знання першої необхідності

Автори: Вороная Наталія, редактор, Чернишова Наталія, податковий експерт.

До кінця 2020 року залишилися лічені дні. Багато з нас із нетерпінням чекають його завершення. Але не так просто розпрощатися із цим роком бухгалтерам, адже їм належить традиційно відзвітувати про його результати. У цьому спецвипуску йтиметься про фінзвітність-2020. Із нього ви дізнаєтеся, які форми слід скласти тим чи іншим суб’єктам господарювання та в які строки їх подати, хто зобов’язаний оприлюднювати фінансову звітність та яка відповідальність загрожує, якщо цього не зробити. Також тут наведено постатейний порядок заповнення форм фінансової звітності для підприємств, які керуються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Дотримуючись законів логіки, розпочнемо розгляд «фінзвітної» теми з азів, а саме згадаємо, хто, куди та в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва та яких основних вимог до складання фінзвітності потрібно додержуватися.

1.1. Хто й кому подає фінзвітність

Відповідно до ст. 2 Закону № 996 і п. 1 Порядку № 419 фінзвітність за 2020 рік зобов’язані подати:

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* Представництва іноземних суб’єктів господарювання у цьому спецвипуску розглядати не будемо.

Фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність підприємства (крім суб’єктів держсектора) складають відповідно до (абзац другий п. 2 Порядку № 419)**:

** Залежно від того, які із цих стандартів застосовує підприємство.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або

— міжнародних стандартів фінансової звітності*** (далі — МСФЗ).

*** Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не розглядаємо.

У принципі, прийняти рішення про застосування МСФЗ може будь-яке підприємство, яке бачить у цьому доцільність (ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996).

Проте є такі суб’єкти господарювання, для яких дотримання міжнародних стандартів є обов’язковим. Так, на сьогодні МСФЗ-зобов’язаними є (ч. 2 ст. 12¹ Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419):

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес, а саме:

— емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди****;

**** Крім тих, які належать до мікро- і малих підприємств (див. табл. 1.1 ).

— інші фінансові установи****;

— великі підприємства (див. табл. 1.1);

2) публічні акціонерні товариства;

3) підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. До них належать суб’єкти господарювання, що здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 — 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (див. лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18);

4) підприємства, що здійснюють господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);

— недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).

Якщо ж ані з доброї волі, ані з примусу законодавства ви МСФЗ не застосовуєте, ваш головний орієнтир при складанні фінансової звітності — НП(С)БО.

Для цілей складання фінзвітності важливо, до якої категорії (великих, середніх, малих чи мікро-) належить підприємство. У табл. 1.1 покажемо, за якими критеріями розмежовує «масштабність» юросіб ч. 2 ст. 2 Закону № 996*.

* Зазначені критерії не стосуються бюджетних установ.