Відшкодування збитків: право та облік

Автор: Адамович Наталія, податковий експерт.

Порушення умов господарського договору між суб'єктами господарювання, порушення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання з боку податківців — усе це може вилитися постраждалій стороні в дзвінку монету. Способами компенсації заподіяної шкоди тут виступають відшкодування збитків та штрафи. Цим виплатам і їх обліку присвячений наш тематичний номер. Почнемо з відшкодування збитків при порушенні договірних зобов’язань.

Право на відшкодування збитків

Недотримання строків постачання, постачання неякісних товарів (робіт, послуг), псування та втрата товарів при перевезенні, несвоєчасна оплата та й будь-який неузгоджений відступ від умов договору — це все порушення умов господарських договорів. У результаті таких порушень одна сторона зазнає збитків, а інша зобов’язана їх відшкодувати (ч. 1 ст. 224 і ч. 1 ст. 226 ГКУ, ст. 22 ЦКУ).

Детальніше умови та правила відшкодування збитків див. «Збитки та інші «радощі»: юридичне» цього номера. Тут же виокремимо лише основні моменти:

1. Що таке збитки?Збитки — це витрати постраждалої сторони у зв’язку з утратою або пошкодженням її майна, а також не отримані нею доходи, які така сторона отримала б при належному виконанні контрагентом зобов’язання (або дотриманні ним правил здійснення госпдіяльності). Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГКУ

відшкодування збитків вважається господарсько-правовою санкцією

2. Умови стягнення.Для правомірності стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу госпправопорушення: (1) порушення зобов’язання; (2) збитки; (3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і збитками; (4) вина (ст. 226 ГКУ, ст. 614, 623 ЦКУ).

3. Розмір відшкодування.Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Врахуйте: якщо за порушення зобов’язання договором також передбачено стягнення неустойки (штрафу, пені), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (ст. 232 ГКУ). Хоча законом або договором можуть передбачатися інші випадки, коли: (1) допускається стягнення тільки штрафних санкцій; (2) збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад штрафні санкції; (3) за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Тож якщо сторони в договорі прямо не обумовлять, який з варіантів вони обрали, то вважається, що відшкодуванню підлягають збитки, не покриті неустойкою.