В Україні цифрові паспорти прирівняли до паперових
Українцям достатньо мати з собою телефон з цифровим паспортом для будь-якої життєвої ситуації, що потребує паспорта. Біометричний паспорт та ID-картка в Дії з 23 серпня 2021 року на законодавчому рівні стануть повним аналогом паперового та пластикового, а Україна — новатором у сфері використання цифрових документів.
Верховна Рада ухвалила Закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (законопроєкт № 4355) про цифрові паспорти. 302 депутати ВРУ — “ЗА”.
“Україна — перша країна у світі, що запустила цифрові паспорти та законодавчо прирівняла їх до звичайних документів. Користувачі Дії більше не стикатимуться з ситуаціями, коли цифровий паспорт не приймають. Це не просто важлива подія в історії сучасної України та великий крок до впровадження режиму “без паперу”. Це унікальний світовий кейс, яким можна і варто пишатися”.
Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Мінцифра запустила цифрові паспорти в мобільному застосунку Дія у квітні минулого року. Цифрові паспорти набагато безпечніші і комфортніші, ніж паперові. Зараз ними можуть користуватися близько 20 млн українців — більше 5,5 млн з них мають ID-картку і ще 18 млн є власниками закордонних біометричних паспортів. Від запуску користування ними було експериментальним проєктом та регулювалося відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
«Законопроєкт забезпечить можливість використання електронних документів у мобільному застосунку на рівні із звичайними паспортами. Це перший крок до запровадження безпаперового режиму в Україні — коли державні органи не матимуть права вимагати паперові документи, якщо інформація вже є у реєстрах. Ви зможете обирати, який паспорт ви сьогодні використаєте».
Голова Комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко.
Цифрові паспорти буде можливо пред’являти на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, крім випадків перетинання державного кордону, в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Також схвалений законопроєкт визначає термінологію, зокрема застосування е-паспортів.
Українці вже можуть користуватися цифровими паспортами в більшості життєвих ситуацій. Їх приймають ЦНАПи для надання державних послуг, державні установи та суди. Цифрові паспорти можна використовувати для отримання відправлень на пошті, для підтвердження віку в супермаркетах, у банках — для підтвердження особи та здійснення касових операцій, а також для відкриття банківського рахунку онлайн. З цифровими паспортами також можна подорожувати Україною літаком і потягом, заселятися в готель тощо.
Цифровими документами у смартфоні користуються також у Польщі, Південній Кореї. Схожі проєкти впроваджуються у Великобританії, Фінляндії, США. Громадяни Естонії користуються цифровою ID-карткою, з якою можуть онлайн отримувати державні послуги, керувати банківськими рахунками, голосувати через інтернет. Однак саме Україна — перша держава світу, де цифрові паспорти у смартфоні юридично отримали таку саму силу, що й паперові та пластикові документи.
У вересні 2021 року Україна розпочне входження в режим “без паперу” — державні органи не матимуть права вимагати паперові документи, якщо необхідна інформація вже є в реєстрах. І ухвалення закону про цифрові паспорти — один з найважливіших кроків до цього, адже саме паспорт є основним документом для отримання державних послуг. Це також дасть старт масштабній цифровізації бізнесу та держави і спростить внутрішні процеси із запуску нових цифрових продуктів.
Законопроєкт розроблено за сприяння Програми EGAP, що фінансується урядом Швейцарії та реалізується Фондом Східна Європа, SURGe за підтримки уряду Канади. Також дякуємо за підтримку Президенту України Володимиру Зеленському, Прем'єр-міністру України Денису Шмигалю, Комітету з питань цифрової трансформації, Державній міграційній службі, Міністерству внутрішніх справ. Це спільна перемога!
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
