Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


14.08.21
977 1 Друкувати

Виплата фізособі податковим агентом забезпечувальної суми за попереднім (не основним) договором купівлі-продажу нерухомого майна: оподаткування

Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 ПКУ.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (абз. 1 п. 172.3 ПКУ).

Для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ПКУ).

Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Володимир
15.08.21 16:29

бараны...причем тут задаток к предварительному договору?. по предварительному договору вообще ниакие имущесвтенные обязательства не возникают и не могут возникать, а значит и оснований для каких либо платежей  нет (не важно задаток, аванс и т.п.) ..для задатка тем более, ибо самого договора по которому в будущем должны быть патежи нет... особенно это касается тех которые подлежат нотариальному удостоверению, регистрации... конечно можно тупо оплатить сумму (передать деньги), но это на свой страх и риск... либо это не предварительный договор, хотя и называется так и по смыслу вроде бы смахивает на него... но заинтерсованная сторона при удачном для нее раскладе заявит что на самом деле  не хотела заключать предварительный, не понимала его предназначение...ведь те, кто написал в налоговой  консультаацию не понимают точно также...

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам