Колективний договір — головний регулятор трудових відносин

Автори: Вороная Наталія, редактор,
Марченко Олена, експерт з питань оплати праці,
Савченко Олена, експерт з питань оплати праці,
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці,
Чернишова Наталія, податковий експерт.

Трудові відносини між працівниками і роботодавцями завжди викликають жвавий інтерес. Саме цьому питанню ми й присвятили наш спецвипуск. Поговоримо про колективний договір як про основний документ, що регулює трудові відносини на підприємстві. Також ви дізнаєтеся, як правильно прийняти фізичну особу на роботу, які документи вона повинна надати і як оформити з нею трудовий договір. Крім того, розглянемо різні режими роботи і форми організації праці, трудові гарантії, що надаються окремим категоріям працівників, порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Не забудемо згадати й про особливості ведення трудових книжок у сьогоднішніх реаліях. За кадром залишимо тільки звільнення з роботи, оскільки ця тема заслуговує окремого розгляду. Тим паче, що не так давно ми її висвітлювали (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 67).

Колективний договір є основним документом, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини, а також узгоджує інтереси працівників і роботодавців. Із нього й почнемо нашу розмову про трудові відносини.

1.1. Основні положення

Колективний договір укладають роботодавець, з однієї сторони, та один або декілька профспілкових органів — з іншої. Якщо ж на підприємстві немає профспілкового органу, інтереси трудящих представляють їх представники, обрані й уповноважені трудовим колективом (ст. 12 КЗпП і ст. 3 Закону про колдоговори).

На новоствореному підприємстві колективний договір укладають за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства (ст. 9 Закону про колдоговори).

За необхідності колективний договір може укладатися у структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Такий договір є, по суті, додатком до колективного договору підприємства та порушує лише окремі питання соціально-економічних і трудових відносин цих структурних підрозділів.

А чи обов’язково укладати колективний договір? Давайте розбиратися.

Ані КЗпП, ані Закон про колдоговори не наполягають на обов’язковості укладення колективних договорів. У ст. 11 КЗпП і ст. 2 Закону про колдоговори говориться лише про те, що колективний договір укладають на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Зате вказівку на обов’язковий характер цього документа містить ГКУ. Так, у ч. 7 ст. 65 цього Кодексу сказано, що на всіх підприємствах, які використовують працю найманих працівників, між роботодавцем і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір.

Проте ГКУ регулює господарські відносини, а не трудові. Тобто він не може встановлювати обов’язковість укладення колективних договорів. І оскільки спеціальне законодавство (КЗпП і Закон про колдоговори) такого обов’язку не передбачає, вважаємо, укладення колективного договору є добровільним. Водночас зазначимо, що його наявність — в інтересах самого підприємства-роботодавця.