Складання АН на різницю між залишками пального, що виникла внаслідок зміни температури повітря та приведення літрів до температури 15° C?

Чи складаються акцизні накладні на різницю між обсягами залишків пального, що обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і фактичними залишками пального на акцизному складі, що виникла внаслідок впливу змін температури повітря та приведення літрів до температури 15° C?

Відповідно до п. 31 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408, облік у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового для пального ведеться в літрах, приведених до температури 15° C.

При цьому обсяги відпущеного в місцях роздрібної торгівлі пального, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей Порядку № 408 вважаються обсягами пального в літрах, приведених до температури 15° C.

Такі одиниці обліку для пального мають використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/ розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Згідно з п. 46 Порядку № 408 для визначення обсягів обігу (крім обсягу реалізації пального через паливороздавальні колонки) та залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, використовуються положення ДСТУ EN ISO 8973:2013 «Гази нафтові скраплені.

Розрахунковий метод визначення густини і тиску пари» (далі – ДСТУ EN ISO 8973:2013) та ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 (ГОСТ 8.599-2010, IDT) «Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15° C та 20° C і до умов вимірювання об’єму».

Відхилення між обсягами залишків пального за кожним кодом згідно з УКТЗЕД, що обліковуються в СЕАРП та СЕ платника акцизного податку за акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку за кожним кодом згідно з УКТЗЕД за таким акцизним складом, які виникли внаслідок врахування в СЕАРП та СЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску, є обліковою різницею, якщо її розмір наприкінці календарного року не перевищує 1 відс. обсягу реалізації пального за такий календарний рік в СЕАРП та СЕ окремо за кожним кодом УКТЗЕД (крім скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711), а для скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711, - якщо її розмір не перевищує 3 % обсягу реалізації в СЕАРП та СЕ за такий календарний рік (п. 47 Порядку № 408).

На обсяги пального, що не перевищують розміру облікової різниці, які обліковуються в СЕАРП та СЕ, платник акцизного податку має право скласти в одному примірнику та зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки не пізніше 31 січня наступного року.

Враховуючи вищевикладене, акцизні накладні на різницю між обсягами залишків пального, що обліковуються в СЕАРП та СЕ і фактичними залишками пального на акцизному складі, що виникла внаслідок впливу змін температури повітря складають платники акцизного податку, що є розпорядниками акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі пальним не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки не пізніше 31 січня наступного року на підставі бухгалтерської довідки у разі, якщо розмір такої різниці не перевищує 1 % обсягу реалізації пального за такий календарний рік в СЕАРП та СЕ окремо за кожним кодом УКТЗЕД або 3%  для скрапленого газу, який у СЕАРП та СЕ обліковується за умовним кодом 2711.