Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


21.01.22
10273 1 Друкувати

Декларація з податку на прибуток: правила складання та подання

Автори: Вороная Наталія, редактор,
Солошенко Людмила, податковий експерт,
Чернишова Наталія, податковий експерт.

Новорічні свята закінчилися, отже, бухгалтерам саме час зайнятися річною податковою звітністю. Сьогодні ми ознайомимо вас із правилами складання декларації з податку на прибуток. При цьому, звичайно ж, врахуємо зміни до Податкового кодексу, які набрали чинності протягом 2021 року, а також коригування, внесені до форми декларації з податку на прибуток. Зі спецвипуску ви дізнаєтеся про строки та порядок подання, а також про особливості заповнення як самої податковоприбуткової декларації, так і додатків до неї.

Заповнення декларації з податку на прибуток і додатків до неї — справа непроста і трудомістка. Цей процес вимагає врахування безлічі нюансів. Про них ми детально будемо говорити в наступних розділах спецвипуску. Зараз же зупинимося на ключових питаннях: хто, куди, як і в який строк подає річну декларацію, а також перелічимо основні правила її заповнення та подання.

1.1. За якою формою звітувати

Спільна практично для всіх платників податку на прибуток форма декларації затверджена наказом № 897. З її допомогою звітують із цього податку і квартальники, і річники, і підприємства з особливим статусом. При цьому особливі платники (наприклад, банки, страховики тощо) проставляють у полі 10 вступної частини декларації позначку про свою належність до відповідної спецкатегорії.

Зверніть увагу! До форми прибуткової декларації у 2021 році були внесені зміни.

Зокрема, 17.08.2021 набрав чинності наказ № 317. Причому податківці вже попередили (див. лист ДПСУ від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07), що подавати декларацію за формою з урахуванням цього наказу потрібно починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року. І хоча, якщо дотримуватися букви закону, річники мали б звітувати за нею лише за 2022 рік (див. п. 46.6 ПКУ), підхід податківців усім на руку. Адже наказ № 317 враховує корективи, які були раніше внесені до ПКУ і вже діяли протягом звітного 2021 року. Тому далі порядок заповнення декларації та додатків до неї будемо розглядати, зважаючи на зміни, внесені до них згаданим наказом.

Крім того, у грудні 2021 року форму декларації підкориговано ще раз наказом № 601. Щоправда, як зазначили податківці у листі ДПСУ від 05.01.2022 № 62/7/99-00-21-02-01-07, ці зміни слід ураховувати при поданні декларації за періоди з І кварталу 2022 ріку. Проте при розгляді особливостей заповнення декларації скажемо й про ці нововведення.

За іншими (спеціальними) формами звітують* тільки:

* У цьому спецвипуску ми зосередимося виключно на правилах заповнення звичайної декларації з податку на прибуток.

1) «нульовики», які застосовували ставку податку на прибуток 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. За результатами 2021 року вони подають Спрощену податкову декларацію з податку на прибуток, затверджену постановою КМУ від 09.08.2017 № 592 (п. 49.2 ПКУ);

2) неприбуткові організації (далі — НПО), що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Вони за підсумками року подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553 (п. 46.2 і п.п. 133.4.7 ПКУ).

Раніше спеціальні Розрахунки з податку на прибуток подавали також постійні представництва нерезидентів. Але для них з 01.01.2021 відбулися істотні зміни.

Так, їх оподатковуваний прибуток тепер визначають у загальному порядку, але з урахуванням принципу «витягнутої руки»** (п.п. 141.4.7, п. 6011 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Крім того, відповідальними за обчислення податку на прибуток та подання звітності з цього податку з 2021 року є безпосередньо нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійні представництва (п. 64.5 та п.п. 133.2.2 ПКУ). При цьому вони подають декларацію з податку на прибуток за 2021 рік за загальною формою, затвердженою наказом № 897. Спеціальні Розрахунки для постійних представництв, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2016 № 544 (в яких раніше представництва могли визначати прибуток на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом із застосуванням коефіцієнта 0,7), скасовано.

** Детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 26, с. 15.

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту
    Передплачуйте та читайте повністю:
  • новини, ексклюзивні статті, довідники
  • завантажуйте бланки
  • усе це без реклами
70
грн/
місяць
Вже сплатили? Увійти
Передплатники PRO-доступу отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Mariya A.
21.01.22 08:27

Уважаемая редакция!
Не могли бы вы подготовить подробную статью о расчете ОНА и ОНО. 
Обязательно ли рассчитывать ОНА при убытке?
Если убыток несколько лет подряд, то как правильно рассчитывать ОНА - нарастающим итогом или за каждый убыточный год отдельно? Чтобы это было корректно отражено в балансе.
Примеры, когда последующая прибыль перекроет возникший перед этим убыток и, наоборот, когда не перекроет.
Очень желательно с конкретными примерами и проводками.
Буду очень признательна!

Відповісти
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам