Відпустка без збереження заробітної плати – це право, а не обов’язок працівника

Питання своєчасної виплати заробітної плати було актуальним завжди –  як в мирний час, так і особливо гостро постало під час дії воєнного стану в країні. Мабуть сьогодні для багатьох сумлінних українських роботодавців це є питанням № 1, оскільки безпосередньо стосується забезпечення життя працівників та їх родин в цей непростий період.

Чи може роботодавець примусити написати заяву на відпустку за свій рахунок під час воєнного стану та чи можна надати таку відпустку за ініціативою роботодавця?

З такими питаннями звернувся до Міжрегіонального управління пан Олег, який багато років працює на великому підприємстві нині окупованого міста Донецької області.

Інспектор праці роз’яснив, що законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця. Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» є правом, а не обов’язком працівника. 

При цьому надання відпусток, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених ст. 26 вищезгаданого закону здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».