Мінфін перегляне порядок блокування податкових накладних: чого чекати платникам

Пристрасті навколо блокування податкових накладних не вщухають. Поки бізнес, у періоди між відключеннями електроенергії, готує пакети документів на розблокування податкових накладних, заповнює численні таблиці платника, подає скарги та позовні заяви, Мінфін готує зміни до порядку блокування ПН/РК, який має спростити роботу бізнесу. 

Перший проєкт змін ми бачили ще наприкінці листопада. Про нього ми писали тут. Але тепер на сайті Мінфіну з'явився доопрацьований проєкт змін. На відміну від попередьої редакції, Мінфін вирішив відмовитися від подовження операційного дня, який припадає на граничний строк реєстрації ПН/РК, з 0:00 до 24:00. Тому, реєструвати ПН/РК доведеться, як і зараз, виключно у робочі дні з 8 до 18 години.

Далі розповімо про інші зміни, які Мінфін планує внести до порядку блокування ПН/РК: 

1. Запровадити разову автоматичну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування, що були зупинені у період з 14.10.2022 до дати набрання чинності запропонованими змінами до постанови № 1165, якщо у таких податкових накладних / розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, за якими прийнято рішення про врахування.

2. Внести зміни до Порядку зупинення, затвердженого постановою № 1165, а саме:

1) розширити ознаки безумовної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, зокрема, виключити з моніторингу:

• податкові накладні, в яких обсяг постачання не перевищує 5 тис. гривень;
• розрахунки коригування, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. гривень.

Водночас обсяг операцій у поточному місяці за такими податковими накладними / розрахунками коригування не перевищує 500 тис. гривень;

2) змінити форми додатка 4 до Порядку зупинення «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», додатка 6 до Порядку зупинення «Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та додатка 7 до Порядку зупинення «Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТ ЗЕД /ДКПП/ умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції;

3) встановити, що у разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключати з переліку ризикових його контрагентів з урахуванням встановлених умов;

4) встановити, що критерії ризиковості платника податку стосовно неподання податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди та неподання фінансової звітності за останній звітний період застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (підпункт 69.1 ПКУ);

5) запровадити довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Такий довідник визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС;

6) розширити показник пункту 1 позитивної податкової історії платника податку на додану вартість щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період, зокрема, збільшити вимоги до обсягу постачання з 500 тис. грн до 1 млн грн та на одного отримувача з 50 тис. грн до 100 тис. гривень;

7) доповнити показник, за яким визначається позитивна податкова історія для сільськогосподарських підприємств, умовою, за якої ним зможуть скористатися платники податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи та якими сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;

8) пом’якшити критерії ризиковості здійснення операцій шляхом:

• виключення умови щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі;
• доповнення коефіцієнта націнки 1,5 у формулу визначення залишку товару, в межах якого можна реєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань;
• встановлення, що не вважатиметься ризиковою операція, за якою складено розрахунок коригування за операціями з постачання електричної енергії, природного газу, теплової енергії.

Протягом місяця Мінфін очікує пропозиції щодо заначених змін у письмовій та/або електронній формі за адресою: Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, e-mail: mhaliuk@minfin.gov.ua.

Чи полегшать ці зміни бухгалтерське життя? Своїми думками діліться у комментарях та надсилайте обгрунтовані зауваження до Мінфіну.