Покарання за діяльність без ФОП-реєстрації: чи страшно?

До недавніх пір це непогано виходило з тією ж торгівлею через інтернет. Якщо податківці когось і ловили, то здебільшого «мультимільйонерів». При цьому їм доводилось робити ціле розслідування. Направляти запити до небанківських фінустанов («Пост Фінанс» / сьогодні «НоваПей»), звіряти телефони в отриманій інформації і в оголошеннях про продаж тощо (див., зокрема, «Мопед не мій, або Як фізособа через Нову пошту торгувала»).

Але ситуація змінюється. Визначальна подія цього року —

отримання податківцями контролю за готівковою постоплатою через касу небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП), того ж NovaPay

Це відкрило для них принципово нові можливості.

На прикладі продажу з постоплатою через той же OLX і доставкою через «Нову пошту» це виглядає таким чином. NovaPay (фінансовий партнер «Нової пошти») приймає постоплату від покупця на користь продавця і вибиває чек переказу коштів, в якому мають значитися, серед іншого, П. І. Б. і податковий номер отримувача переказу, тобто продавця. А далі інформація з чеків автоматично потрапляє на сервер податківцям. Тобто вони бачать, скільки разів і скільки коштів отримав конкретний продавець — отримувач коштів (більше деталей знайдете в статті «Як ДПСУ воює з тіньовою інтернет-торгівлею» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29).

Як наслідок, сплеск запитів дати пояснення і запрошень підписати адмінпротокол від податківців (див. статтю «Продав речі через інтернет і отримав лист від податківців: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 43).

Не завжди при цьому податківцям щастить в суді (при розгляді справ про притягнення до відповідальності), про що скажемо пізніше. Але з часом податківці вочевидь удосконалять свою тактику.

Також є певні законодавчі ініціативи щодо наступу:

— на цифрові платформи (інтернет-сайти), на яких розміщуються оголошення про продаж, оренду нерухомості тощо (відповідний законопроєкт від 30.04.2025 № 13232 відкликано, але не факт, що скоро не з’явиться новий аналогічний);

— на банківську таємницю (див. статтю «Податкова отримає доступ до банківських рахунків громадян?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92) тощо.

Коли саме потрібен ФОП-статус?

У розпал атаки на отримувачів постоплати податківці заспокоювали (див. тут), що:

— продаж індивідуального майна (особистих речей) громадян не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;

— лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності.

Тобто

не завжди активність фізособи є саме підприємницькою діяльністю, для якої потрібна ФОП-реєстрація

Тож давайте копнемо це питання глибше.

Визначення підприємництва традиційно міститься в ст. 42 ГКУ, а після втрати ним чинності (з 28.08.2025) буде міститися в п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПКУ (Господарський процесуальний кодекс України).

Так:

— комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

— господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тож можна зробити висновок, що

з підприємницькою діяльністю маємо справу, коли має місце систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій з приводу виробництва, реалізації товарів / продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям узятих на себе ризиків

Трошки важкувато зрозуміти. Але це поки не розберемо деталі.

Систематичність. Як зазначав свого часу ВСУ (що актуально і понині),

систематична діяльність — це три рази протягом календарного року і частіше (постанова пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3)

Тобто «контролери» мають довести саме здійснення трьох операції.

Якщо систематичність не доведена, суди, як правило, не вбачають за можливе накласти на громадянина штраф за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації

Але:

— в ситуації із тією ж постоплатою через ННПП доказати систематичність податківцям стало дещо простіше. Бо вони бачать кількість перерахувань / переказів на користь продавця (див. їх коментарі тут). Але отримання оплати не є безперечним доказом здійснення діяльності (див. нижче аналіз судової практики);

— інколи самі громадяни дають пояснення, що вони роблять це систематично.

Втім

навіть якщо є систематичність, не факт, що будуть одночасно виконуватися інші критерії віднесення діяльності до підприємницької: вартісний характер, цінова визначеність, спрямованість на отримання прибутку, прийняття ризиків (про це скажемо ще далі)

І, до речі, суди часто звертають на це увагу (про що ще буде сказано нижче).

Вартісний характер. Цінова визначеність. Окрім систематичності, обов’язковою умовою також є вартісний характер та цінова визначеність. Бо без них не буде господарської діяльності і тим більше підприємництва.

Не так давно ми розглядали цікавий кейс з донатами, який дає можливість зрозуміти, про що тут мова (див. статтю «ФОП-стрімер та донати на Youtube: як оподатковувати» // «Податки & бухоблік», 2025, № 57).

Виходить, що

якщо фізособа взагалі не встановлює плати за свої товари / роботи / послуги, то це не підприємництво, навіть коли отримувач сам вирішує добровільно сплатити цій фізособі якісь кошти для її підтримки

Яскравий приклад — стрімінгова діяльність на цифровій платформі без установлення плати за доступ до контенту, але з можливістю здійснити донат на користь автора.

Податківці кажуть, що це не підприємництво (лист ДПСУ від 03.06.2025 № 3028/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Тобто ФОП-реєстрація не потрібна. Але ПДФО та ВЗ все одно слід сплати як звичайна фізособа — отримувач доходу.

Зверніть увагу! Якщо той же стрімер, окрім донатів, також буде заробляти на надходженнях за рекламу, від продажу мерчу тощо, то щодо таких послуг, товарів уже буде вартісний характер і цінова визначеність.

Спрямованість на отримання прибутку, прийняття ризиків. Обов’язковими ознаками також є спрямованість на отримання прибутку і прийняття ризиків.

Що таке прибуток? Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати (п. 3 НП(С)БО 1).

А прийняття ризиків, то, зокрема, прийняття можливості понести витрати, але замість прибутку отримати збитки (перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати).

Тож

продаж навіть три і більше разів на рік (тобто систематичний), наприклад, речей, що були у власному користуванні, подарованих, отриманих у спадщину тощо, не відповідає критеріям підприємницької діяльності

Бо тут немає ані спрямованості на отримання прибутку, ані прийняття ризиків.

І податківці це фактично підтверджують, коли кажуть, що

— продаж індивідуального майна (особистих речей) громадян не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;

— лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності (див. вище).

Знову ж таки є така категорія, як «незалежна професійна діяльність» (участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності тощо, за умови що особа використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб, п.п. 14.1.226 ПКУ).

У її межах особа може надавати послуги / виконувати роботи навіть систематично без ФОП-реєстрації (але, звісно, зі сплатою податків / обов’язкових платежів).

А що з орендою нерухомості?

Податківці традиційно не проти, щоб оренда нерухомості здійснювалася поза межами підприємницької діяльності (роз’яснення в категорії 103.09 БЗ).

«…Здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України <…> без реєстрації орендодавця як фізичною особою — підприємцем»

Цьому навіть можна відшукати цілком логічне підґрунтя:

— за цивільним (не плутати з податковим) законодавством оренда не є послугою. А підприємницькою є систематична діяльність з виготовлення та реалізації продукції, виконання робіт або надання послуг за встановлену плату. Це надає формальний привід дійти ліберального висновку, що навіть без аналізу оренди на предмет систематичності це не підприємництво!

— в ПКУ є самостійний, відмінний від підприємницького оподаткування (ст. 177 ПКУ), механізм оподаткування ПДФО доходів від здавання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (п. 170.1 ПКУ).

Але тут є нюанс. Судові баталії (навколо притягнення до адмінвідповідальності за незареєстроване підприємництво за ст. 164 КпАП) говорять про те, що й оренду іноді відносять до підприємництва. Причому дійовими особами тут уже часто виступають представники Нацполіції, які нарівні із податківцями уповноважені протоколювати адмінпорушення за ст. 164 КпАП.

Тобто ризик отримати штраф при оренді за діяльність без ФОП-реєстрації, в принципі, є. Але

у деяких випадках цей ризик майже відсутній — наприклад, під час здавання в оренду власної квартири чи гаража

У деяких випадках ризики зростають — наприклад, при суборенді чи роботі з кількома об’єктами. Проте і у цьому випадку, якщо ПДФО та військовий збір сплачуються належним чином, податківці навряд чи висуватимуть претензії. Втім залишаються ще органи Нацполіції. Та й податківці не завжди послідовні. Тож завжди слід зважувати на відповідальність (про що далі).

До речі, не слід плутати оренду з послугами тимчасового розміщення (проживання). Порядок надання останніх врегульовано, зокрема, Порядком № 297*, у пп. 6 та 7 якого як раз чітко внормовано питання ФОП-реєстрації надавачів таких послуг — фізосіб.

* Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 № 297.

Відповідальність за діяльність без реєстрації

Передбачена вона ч. 1 та 2 ст. 164 КУпАП:

— штраф 17 — 34 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тобто конфіскація не є обов’язковою;

— а якщо порушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, або якщо порушення пов’язано з отриманням доходу в сумі більше 1514000 грн — штраф 34 — 85 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Не зайвим також буде знати про наступні нюанси.

1. Протоколювати (фіксувати) це порушення мають, зокрема, уповноважені особи органів Нацполіції, податкових органів. Розглядають справи про порушення у частині, що нас цікавить, суди. Тож на додачу до штрафу доведеться ще сплатити судовий збір (у 2025 році у розмірі — 605,60 грн).

2. Якщо накладений штраф не сплатити своєчасно, стягувати його будуть вже у подвійному розмірі (ст. 308 КУпАП).

3. Стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП). Тож якщо громадянин «згорнув» свій незареєстрований бізнес, починає спливати цей строк.

Нюанси притягнення до відповідальності

Справи про порушення за ст. 164 КУпАП суди розглядають у дуже великій кількості. Левова частина, то торгівля з рук, на ринках, прийом вторсировини, роботи, послуги, де порушника можна ухопити за руку. Протоколюють це, як правило, представники органів Нацполіції. Багато цих справ розсипається через те, що не доведено систематичність. Хіба що сам громадянин цього не заперечує.

Втім останнім часом з’являється все більше справ, пов’язаних із торгівлею через інтернет, де вже активні саме податківці. І вони нам сьогодні більш цікаві.

Для прикладу розглянемо декілька відповідних судових кейсів.

Судовий кейс 1. Податківці побачили (через систему обміну даними РРО), що громадянин протягом місяця отримав 5 грошових переказів через NovaPay на суму 21 тис. грн. Тож вони склали на нього адмінпротокол (для підписання якого громадянин не з’явився) і направили його в суд, додавши довідку про кількість та суму переказів на ім’я громадянина.

Суд першої інстанції наклав на громадянина штраф у розмірі 17000 грн без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення правопорушення (постанова Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.07.2025 у справі № 724/2326/25).

Але громадянин цю постанову оскаржив і добився її скасування (постанова Чернівецького апеляційного суду від 07.08.2025 у справі № 724/2326/25).

Його аргументи:

— матеріали справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не містять даних на підтвердження систематичного здійснення ним господарської діяльності, оскільки його дії мали разовий побутовий характер та не мали жодної економічної вигоди;

— він робив на прохання батька поштові відправлення належних його батькові речей, які ним були придбані у 2015 — 2016 роках, проте якими його батько більше не користувався і не вбачав потреби їх подальшого зберігання.

Аргументи апеляційного суду:

— довідка про кількість та суму переказів на ім’я громадянина не є доказом у справі (бо не містила підпису уповноваженої особи, не скріплена печаткою та не засвідчена електронним цифровим підписом, що унеможливлює ідентифікувати джерело походження довідки, а також достовірність вказаних у ній даних);

— у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на конкретні дати, коли громадянин здійснював господарську діяльність, відсутні відомості про товар, який реалізовувався, його вид, характеристики та кількість, відсутні письмові пояснення осіб, які придбавали відповідний товар і могли б підтвердити факт купівлі;

— з пояснень громадянина вбачається, що він на прохання свого батька здійснив поштові відправлення речей, що належали останньому, оскільки він ними давно не користується. Таким чином,

дії громадянина були разовими, носили побутовий, а не комерційний характер, та не були спрямовані на отримання прибутку

Судовий кейс 2. Податківці побачили (через систему обміну даними РРО), що громадянин протягом місяця отримав 34 банківських перекази грошових коштів на загальну суму 68100 грн на поточні банківські рахунки з використанням платіжної системи NovaPay. Тож вони склали на нього адмінпротокол і направили його в суд.

Суд першої інстанції наклав на громадянина штраф у розмірі 17000 грн без конфіскації грошей, одержаних унаслідок вчинення правопорушення за здійснення підприємницької діяльності з продажу запчастин до побутової техніки без ФОП-реєстрації (постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.07.2025 у справі № 346/2947/25).

Але громадянин цю постанову оскаржив і добився її скасування (постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 346/2947/25).

Його аргументи, зокрема:

— «суд безпідставно пов’язав нічим не підтверджені та зазначені лише в протоколі про адміністративне правопорушення банківські перекази в зазначеній кількості до ознаки «систематичності» певної діяльності»;

— «до протоколу долучено лише інформаційну довідку, яка не має жодного доказового значення, а суд в обґрунтування винуватості посилався лише на сам протокол про адміністративне правопорушення, який без наявності інших належних та допустимих доказів не може без розумних сумнівів доводити винуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення»;

— «в протоколі не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані, яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, де, кому та коли надавав послуги…; відсутня інформація про самостійність, регулярність та тривалість діяльності, а також підтверджених відомостей щодо отримання від такої діяльності прибутку; …матеріали провадження не містять жодних пояснень понятих та очевидців з приводу здійснення мною господарської діяльності; в протоколі відсутні відомості щодо свідків».

Аргументи апеляційного суду:

— ознаки підприємницької діяльності підлягали встановленню та зазначенню у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, оскільки повинна бути сформульована суть правопорушення, виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, із зазначенням місця та часу його вчинення, а також посилання на докази, що підтверджують скоєння особою адміністративного правопорушення. Але такі вимоги не були дотримані, оскільки у цих документах не зазначено, кому були надані послуги, протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у цьому випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов’язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов’язковими для висновку про здійснення господарської діяльності;

— у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, які могли б підтвердити, що громадянин надавав їм послуги;

підстав для оцінки діяльності громадянина як систематичної, з метою одержання прибутку, а отже, господарської діяльності, немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано

Тож який із цього можна зробити висновок?

По-перше, як ми і казали, діяльність одночасно має носити всі ознаки підприємницької діяльності (див. вище). Інакше це не підприємництво.

По-друге,

якщо податківці навіть здобули докази отримання певної кількості грошових переказів на користь громадянина, це ще не є безперечним свідченням здійснення підприємницької діяльності. Податківці ще мають довести саме факти здійснення діяльності, що відповідає ознакам підприємницької

Висновки

• Шляхи виявлення неоформленого підприємництва постійно вдосконалюються. Визначальна подія цього року — отримання податківцями контролю за готівковою постоплатою через касу небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП).
• Далеко не завжди активність фізособи є саме підприємницькою діяльністю, для якої потрібна ФОП-реєстрація.
• З підприємницькою діяльністю маємо справу, коли має місце систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій з приводу виробництва, реалізації товарів / продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.
• Продаж навіть три і більше разів на рік (тобто систематичний) речей, що були у власному користуванні, подарованих, отриманих у спадщину тощо, не відповідає критеріям підприємницької діяльності.
• Податківці традиційно не проти, щоб оренда нерухомості здійснювалася поза межами підприємницької діяльності. Втім при суборенді чи роботі з кількома об’єктами певний незначний ризик отримання штрафу за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації зберігається.
• Відповідальність за діяльність без реєстрації передбачена ч. 1 та 2 ст. 164 КУпАП. Мінімально це 17000 грн штрафу + судовий збір 605,60 грн. Хоча може бути і набагато небезпечніше.
• Один із сучасних трендів захисту в суді: якщо податківці навіть здобули докази отримання певної кількості грошових переказів на користь громадянина, це ще не є безперечним свідченням здійснення підприємницької діяльності. Податківці ще мають довести саме факти здійснення діяльності, що відповідає ознакам підприємницької.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2025, № 68:

• Хто такий ФОП?
• Покарання за діяльність без ФОП-реєстрації: чи страшно?
• Вибір системи оподаткування: яка вигідніша для ФОП?
• Процедура реєстрації ФОП: покроковий алгоритм
• Як не заплутатися в трьох адресах при реєстрації ФОП
• Як при реєстрації ФОП обрати коди КВЕД
• Як ВПО стати підприємцем
• ФОП-ветеран: які є особливості та економічні стимули
• Відкрив ФОП? Дізнайся, чи потрібен банківський рахунок!
• Електронний підпис у ФОП
• Особливості оподаткування новоствореного ФОП
• Новостворений ФОП і ф. № 20-ОПП

Передплатити "Податки & бухоблік"