Аванс у розмірі 50 % окладу: чому це небезпечно для роботодавця?
Звикли нараховувати зарплату за першу половину місяця (так званий аванс) «на автоматі» у фіксованому розмірі половини окладу? Будьте обережні: така бухгалтерська «стабільність» може призвести до порушення трудового законодавства, навіть якщо ви виплачуєте все вчасно.
Математика проти звички: де ховається помилка
Вимога статті 115 КЗпП та статті 24 Закону про оплату праці чітка: розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки або посадового окладу.
При цьому важливо пам’ятати: премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні виплати при розрахунку авансу не враховуються. Вони виплачуються вже у складі зарплати за другу половину місяця.
Деякі роботодавці для спрощення встановлюють аванс у розмірі 50 % від окладу. Але тут є нюанс: кількість робочих днів у першій та другій половинах місяця рідко буває рівною.
Наприклад, якщо на першу половину місяця (з 1 по 15 число) припадає 11 робочих днів, а на другу – 10, то ви недоплачуєте працівнику за першу половину місяця. Це вже є порушенням. Як себе убезпечити?
Як уникнути порушення
Щоб уникнути подібних прорахунків і не вираховувати дні щомісяця, можна прописати в колективному договорі або іншому нормативному акті розмір авансу більший, ніж 50 % окладу (наприклад, 55 %). Це створить необхідний «запас міцності» для місяців, де на першу половину припадає більше робочих днів.
Але правильна сума — це лише половина справи. Не менш важливими є строки виплати. Чи чули ви про нове, доволі ліберальне (і підозріле) роз’яснення Держпраці щодо 16-денного проміжку між виплатами? Чи справді він стосується тільки виплат авансу та зарплати за один місяць? Про це, а також про нюанси виплати відпускних та штрафи під час воєнного стану читайте у повній версії статті «Виплата зарплати: свіжий погляд на старі питання» // «Податки & бухоблік», 2025, № 97.
