Як захищають дані та майно оборонних підприємств: ключові зміни в доступі до реєстрів
У роботі багатьох підприємств трапляються ситуації, коли зайва відкритість даних може створити ризики для людей і виробництва. Саме тому законодавство час від часу посилює захист критичної інформації, і зміни, що вже діють майже місяць, стосуються передусім оборонних підприємств та тих, хто працює з публічними реєстрами.
Ідеться про Закон № 4576-IX, який набрав чинності 18 листопада 2025 року та тимчасово обмежує доступ до низки електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, а також інших публічних реєстрів. Мета цих рішень — підвищити безпеку, зберегти чутливі відомості й не допустити використання відкритих даних на шкоду оборонним процесам.
Під дію Закону потрапляють юридичні особи, які розробляють, виробляють або модернізують військову чи оборонну продукцію, виконують роботи або надають послуги оборонного призначення, є виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель чи постачають товари військового або подвійного використання. Для таких підприємств передбачена можливість використовувати у державних реєстрах спеціальну адресу — ту, за якою забезпечується зв’язок і надходження кореспонденції від органів влади. Цю адресу можна вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Такий підхід дозволяє не розкривати фактичне місцезнаходження підприємства, що знижує ризики у воєнний період. Норма застосовується протягом усього воєнного стану та ще рік після його припинення або скасування.
Окремий блок змін стосується реєстрів інтелектуальної власності, адже технологічні розробки та результати науково-технічної діяльності нерідко мають оборонне значення. Закон передбачає можливість обмежувати доступ до відомостей у реєстрах промислових зразків, знаків для товарів і послуг, компонувань напівпровідникових виробів, винаходів і корисних моделей, а також до реєстрів авторського права. Обмеження запроваджуються за заявою уповноваженого державного органу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас Національний орган інтелектуальної власності може надавати доступ до таких відомостей лише уповноваженим державним чи правоохоронним органам за їхнім письмовим запитом та в межах компетенції. Ці правила також діють у період воєнного стану та рік після його завершення.
У сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно зміни спрямовані на те, щоб унеможливити встановлення точного розташування об’єктів, пов’язаних з оборонними підприємствами. У відкритому доступі тепер залишається лише загальна інформація про державу, Автономну Республіку Крим або область, тоді як точні адреси та кадастрові номери не надаються. Це знижує ризики уразливості інфраструктурних об’єктів і підсилює безпеку юридичних осіб у воєнних умовах. Як і в інших положеннях, строк дії — увесь період воєнного стану та додатковий рік після його скасування.
Закон також доповнює Закон України «Про публічні електронні реєстри», передбачаючи можливість тимчасового обмеження доступу до інформації про юридичних осіб та інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки та оборони. Порядок застосування таких обмежень визначає Кабінет Міністрів України.
Усі ці зміни покликані захистити критично важливу інформацію, на якій тримається обороноздатність країни. Для бізнесу це означає необхідність враховувати нові правила у своїй діяльності, а для держави — ще один крок у зміцненні безпеки в умовах воєнного стану.
