ТОП-5 помилок при скороченні: чому працівники виграють, а роботодавці — програють

Найчастіше в судах «злітають» саме звільнення через скорочення. Адже роботодавці наступають на одні й ті самі граблі — дрібні помилки, які потім перетворюються на великі проблеми. На що тиснуть працівники, коли доводять незаконність скорочення, і чому ці аргументи часто спрацьовують.

Помилка № 1. «Скорочення» без реального скорочення

Досить поширена ситуація: підприємство нібито скорочує працівника… але без будь-яких реальних змін у структурі чи процесах. Іншими словами — вигадане скорочення, щоб просто позбутися конкретного співробітника.

Насправді ж скорочення допускається лише тоді, коли є зміни в організації виробництва чи праці.

Наприклад:

• оптимізація або вдосконалення процесів;
• зменшення обсягу робіт;
• зміна структури чи перепрофілювання підприємства;
• зміна трудових норм;
• необхідність раціонально використовувати фонд оплати праці.

Щоб звільнення було законним, має бути документальна підстава:

• протокол зборів засновників та/або
• наказ керівника, де чітко зазначено, чому саме виникла потреба скорочення.

Причина має бути економічно обґрунтована, а не сформульована «пальцем у небо».

При цьому, суди не оцінюють, було скорочення «доцільним» чи ні. Вони дивляться лише на факти  чи було реальне скорочення штату або чисельності працівників і чи дотримався роботодавець процедури. (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 756/7311/20 і від 04.09.2024 у справі № 369/15710/21).)

Тому аби уникнути такої помилки у вас має бути наказ про зміни в організації виробництва і праці та новий штатний розпис, де чисельність посад та штату зменшиться.. Наказ може починатися так може звучати приблизно так:

«…з метою раціоналізації робочих місць та більш раціонального витрачання фонду оплати праці — скоротити посаду фінансового директора, кадровика, водія.»

Помилка № 2. Попередження без… попередження

Знати, що «десь там буде скорочення», — це ще не означає бути персонально повідомленим. І судова практика раз за разом доводить: саме на цьому етапі роботодавці найчастіше потрапляють у пастку.

Формула проста: працівника треба попередити про майбутнє звільнення не пізніше ніж за 2 місяці. Але багато хто «спотикається» на дрібниці:

відлік починається з дня фактичного вручення повідомлення конкретній людині, а не з моменту оголошення на зборах чи коридорних чуток.

І важливо: закон не робить винятків. Працівник у відпустці? На лікарняному? Строк іде далі.

Простою мовою — хоч на вході повісь банер «Скорочення вже близько», це не рахується. Суд прямо каже: знати про скорочення — не те саме, що бути персонально попередженим за два місяці.

Постанова ВС від 13.05.2020 у справі №182/1268/18-ц чітко це підтверджує.

Форма попередження теж не закріплена. Зазвичай все виглядає так:

• наказ про необхідність персонального повідомлення працівників;
• індивідуальні письмові повідомлення;
• вручення під підпис.

Зразок повідомлення шукайте ось тут.  Попередження працівника про скорочення

Працівник відмовився підписати? Складається акт — і крапка.

Висновок: у вас мають бути докази, що працівника особисто повідомили, і доказ, що він отримав повідомлення або відмовився його отримувати.

Помилка № 3. «Ми запропонували… ну, майже все»

Це ще одна класика жанру.
Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику всі (!) вакансії, які були або з’явилися з дня попередження і до самого моменту звільнення.

Повторюю спеціально:

ВСІ вакантні посади, рівнозначні або нижчі за кваліфікацією із дня попередження і до дня звільнення включно.

Суди буквально порівнюють під мікроскопом: штатний розпис, рух вакансій, пропозиції працівнику. І якщо хоч одна посада «загубилася» — вважайте, що шансів захистити звільнення майже немає. Або ви повинені бути готові надати до суду докази того, чому саме вільні робочі місця не могли бути запропоновані конкретному працівникові (наприклад, особливі вимоги до освіти, навичок, досвід роботи кандидата на вакантну посаду, яким працівник, що звільняється, не відповідає).

І так, усе це так само має бути підтверджено документально.

Помилки № 4 та № 5

Які ж вони? Про це ви дізнаєтесь з нашого відео. Там же практичні поради, як їх уникнути і не нарватись на судові процеси