Додаток ЗП: як зменшити податок і не втратити аванси назавжди

Зменшення нарахованого податку на прибуток звучить привабливо, але на практиці додаток ЗП — це зона підвищеного ризику. Формально він простіший за додаток РІ, проте саме тут платники іноді втрачають гроші через неправильний порядок заліку або через ігнорування згораючих сум.

Дивідендні аванси: переносити можна, але не все

Основна інтрига додатка ЗП — у роботі з дивідендними авансовими внесками. ПКУ дозволяє зменшувати нарахований податок на прибуток на суми таких авансів і навіть переносити їх залишок на майбутні періоди. Саме тому рядки 16.2–16.4.2 потребують особливої уваги: тут легко переплутати суму, що реально зменшує податок (р.16.4.1), із тією, яка лише чекає свого часу (р.16.4.2).

Складність створює наростаючий підсумок у квартальників та обмеження:  

зменшення можливе лише в межах нарахованого податку 

У збиткових періодах дивідендні аванси не зникають, але й не працюють — вони просто переносяться далі (р.16.4.2)

Обмінні та пальні аванси: або зараз, або ніколи

Також небезпечна частина додатка ЗП — авансові внески з пунктів обміну валют і роздрібної торгівлі пальним (р.16.5). На відміну від дивідендних авансів, ці суми не переносяться на наступні роки. Якщо їх не використати в поточному році,  вони безповоротно згоряють.

Саме тут виникають суперечки щодо черговості заліку та врахування мінімального податкового зобов’язання. Податківці наполягають на фіскальному підході, коли спочатку у зменшення податку грають дивідендні аванси, а вже потім валютно-паливні. Отже платники змушені балансувати між фіскальною позицією та економічною логікою. 

Про те, як правильно заповнити додаток ЗП, визначити черговість заліку та не втратити право на зменшення податку, детально читайте в статті «Додаток ЗП — зменшення нарахованої суми податку» // «Податки & бухоблік», 2026, № 4.