Податкові наслідки прощення дебіторської заборгованості нерезиденту: позиція ДПС
Головне управління ДПС в Одеській області роз’яснило податкові наслідки для юридичної особи-резидента у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту.
Коли борг вважається прощеним
Відповідно до ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється у разі звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб. Прощення боргу може оформлюватися, зокрема, і в межах мирової угоди, яка укладається сторонами для врегулювання спору на підставі взаємних поступок (ст. 207 ЦПКУ).
Як прощення боргу трактує Податковий кодекс
Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ, у разі прощення дебіторської заборгованості така сума для боржника вважається безповоротною фінансовою допомогою.
Якщо боржником є нерезидент, така безповоротна фінансова допомога розглядається як дохід нерезидента з джерелом його походження з України (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ).
Оподаткування доходу нерезидента
Резидент, який здійснює виплату доходу нерезиденту (у тому числі у негрошовій формі, як-от прощення боргу), зобов’язаний утримати податок на доходи нерезидента за ставкою 15%, якщо інше не передбачено міжнародним договором (п.п. 141.4.2 ПКУ).
Оскільки при прощенні боргу кошти фактично не виплачуються, податок розраховується за спеціальною формулою «бруттування»:
Пс = СД × 100 / (100 – СП) – СД,
де Пс — сума податку,
СД — сума доходу,
СП — ставка податку (15%).
Податок сплачується резидентом за власний рахунок у момент прощення боргу.
Коригування фінансового результату з податку на прибуток
Крім утримання податку з доходу нерезидента, резидент має врахувати й податкові різниці. Згідно з п.п. 140.5.10 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої особам, які не є платниками податку на прибуток.
Отже, якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток в Україні з отриманого доходу, резидент зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму прощеної заборгованості.
Додаткові нюанси
Якщо дебіторська заборгованість виникла за операціями з експорту товарів нерезиденту:
-
у разі контрольованих операцій застосовуються різниці за п.п. 140.5.1 ПКУ;
-
якщо операція не була контрольованою, застосовується п.п. 140.5.51 ПКУ.
Податківці наголошують: кожен випадок прощення боргу слід аналізувати індивідуально з урахуванням договірних умов, первинних документів та критеріїв ПКУ.
