Збільшення статутного капіталу ТОВ: облік різних варіантів

Рішення про збільшення статутного капіталу для бухгалтера це насамперед низка облікових нюансів. Тут все залежить від того, яким саме шляхом учасники вирішили піти.

Три способи — три різні історії

ТОВ може збільшити статутний капітал одразу кількома способами:

— за рахунок додаткових вкладів учасників;

— через реінвестицію дивідендів;

— за рахунок нерозподіленого прибутку.

На перший погляд — результат один і той самий. Але з позиції бухобліку й оподаткування це зовсім різні сценарії з різними проводками та податковими наслідками.

Додаткові вклади: ключовий бухгалтерський нюанс

Найпопулярніший варіант — збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів. І тут є момент, який часто недооцінюють:

уже на дату рішення загальних зборів бухгалтер фіксує заборгованість учасників, навіть якщо гроші або майно надійдуть пізніше.

Саме тому в обліку з’являється субрахунок 404 — «Внески в незареєстрований статутний капітал». А от власне збільшення статутного капіталу відображається по субрахунку 401 лише після держреєстрації.

Додатковий бонус: основні засоби, отримані як вклад, у загальному порядку амортизуються, а самі допвклади не формують доходу в бухобліку, не тягнуть збільшення податку.

А що з іншими варіантами?

Реінвестиція дивідендів і збільшення капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку мають зовсім іншу логіку обліку й податкові наслідки — від дивідендного авансового внеску до спорів щодо нерезидентів. Саме тут бухгалтерські рішення можуть коштувати найдорожче. Загалом, спосіб збільшення статутного капіталу визначає не лише проводки, а й податкові ризики.

Втім, це лише один фрагмент картини. У статті // розібрано всі варіанти збільшення статутного капіталу, їх бухгалтерські та податкові наслідки, а також типові помилки, на яких найчастіше спотикаються бухгалтери. «Збільшення статутного капіталу в обліку емітента»// «Податки & бухоблік», «Податки & бухоблік», 2026, № 16