Оновлення в Дії: Повістки в Дії, Дія.Підпис, е-вибори і нові послуги
Мінцифри готує масштабне оновлення Дії та робить ставку на штучний інтелект як основу майбутньої держави. У розмові зі SPEKA в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповідає, які сервіси з’являться вже цього року, чи будуть електронні повістки і е-вибори, як держава захищає цифрову інфраструктуру та якою стане роль ШІ у найближчі роки.
"Ми обіцяли масштабне оновлення Дії, і ми це робимо. Наша мета – не просто відцифрувати старі бюрократичні процеси, а змінити саму логіку взаємодії з державою. Ми будуємо Agentic State – модель, у якій ШІ-агенти вирішують проблеми громадян та підприємців непомітно, швидко й у кілька кліків.
До кінця року плануємо запустити понад 20 нових послуг. Кожна з них орієнтована на конкретний запит і допомагає економити найцінніше – час." - розповідає в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Для бізнесу
Для бізнесу це, зокрема, довгоочікуваний Дія.Підпис для юридичних осіб, відкриття рахунків для ТОВ онлайн, швидка реєстрація громадських організацій та електронний військовий облік. Останній дозволить забезпечити безперервне бронювання працівників без необхідності фізичних візитів до ТЦК.
Для захисників та їхніх родин
Для захисників та їхніх родин передбачені комплексні послуги, що об’єднують кілька процедур в одну. Зокрема, цифрові статуси – багатодітної сім’ї, інвалідності – та базова соціальна допомога оформлюватимуться через одну електронну заяву замість кількох паперових.
Для громадян
Для громадян передбачені сервіси, що спрощують повсякденні процеси:
- електронна черга для легкових авто на кордоні;
- електронний європротокол для оформлення ДТП без поліції;
- онлайн-дозволи на зброю;
- розлучення онлайн для пар без дітей;
- а також європейський цифровий гаманець eWallet.
За кожним із цих сервісів стоїть конкретна проблема, яку вдалося вирішити, і ще один крок до скасування паперової бюрократії.
Чи розглядається впровадження електронних повісток?
Моя відповідь максимально чітка: ні.
Мінцифра не розглядає, не розробляє і не планує впроваджувати електронні повістки ані в Дії, ані в інших наших продуктах. Це принципова позиція, яка залишається незмінною.
Дія створювалася як інструмент зручної держави-партнера. Ми будуємо Agentic State – систему, яка допомагає людям отримувати послуги, відкривати бізнес або укладати шлюб буквально в один клік. Якщо перетворити цей інструмент на механізм примусу, це підірве довіру мільйонів користувачів.
У сфері оборони наш фокус інший – ми прагнемо мінімізувати бюрократію для тих, хто вже служить. Це цифровізація процедур отримання статусів, розвиток defense-інновацій через кластер Brave1 та забезпечення фронту технологічними рішеннями.
Чи обговорюється сценарій проведення е-виборів після війни?
Наразі такого завдання в команди немає.
Наскільки реально повністю відмовитися від паперових документів?
Мінцифра системно працює над переведенням максимальної кількості послуг в онлайн. Paperless – це передусім швидкість, зручність і значна економія бюджетних коштів.
Водночас цифровізація не означає повної відмови від офлайну. Кожна послуга, яка з’являється в Дії, має фізичний аналог – у ЦНАПах, відділеннях Укрпошти, Пенсійному фонді чи інших установах. Людина завжди може обрати формат, який їй зручніший.
Повна відмова від паперових документів наразі стримується двома ключовими факторами. Перший – це реальні життєві обставини та потреби громадян. Другий – законодавчі обмеження. Для переходу в повністю безпаперовий режим потрібні зміни на рівні законів, а це складний політичний процес із непередбачуваними термінами.
Тому підхід Мінцифри прагматичний: створювати настільки зручні цифрові сервіси, щоб люди самі обирали їх замість паперу, але водночас зберігати альтернативу.
Як держава захищає цифрову інфраструктуру від кібератак?
В умовах повномасштабної війни кіберстійкість є критичною складовою безпеки держави. Саме тому в Мінцифрі з’явився профільний заступник із кібербезпеки та хмар – Віталій Балашов. Під його керівництвом посилено команду: найнято керівника профільного департаменту та інженерів у ДП Дія.
Було розроблено галузевий профіль безпеки для національних реєстрів – це мінімальний стандарт, якого мають дотримуватися всі системи. Також триває системна співпраця з іншими організаціями, зокрема підписано меморандум із ДП НАІС.
Україна входить до країн із найвищою кількістю кібератак у світі, тому відповідь держави є комплексною. Введено посади CISO у держустановах, запущено навчальну програму CISO Campus, розробляється Національна хмарна стратегія та Digital Agenda 2030.
Окремо варто відзначити Талліннський механізм – міжнародну ініціативу з кіберзахисту, яка об’єднала 14 країн та залучила понад €241 млн.
Паралельно впроваджуються правила безпечної розробки інформаційно-комунікаційних систем на рівні регуляторних вимог. Мінцифра виступає драйвером цих змін і задає стандарт для інших органів.
Наскільки Україна конкурентна у сфері GovTech?
Україна не просто конкурентна – вона формує глобальні тренди.
За кілька років цифровізація стала операційною системою держави. Україна посідає перше місце у світі за Індексом електронної участі та п’яте – за рівнем онлайн-послуг.
Екосистема Дії налічує понад 24 мільйони користувачів, включає 33 цифрові документи та 77 послуг. Онлайн-шлюб увійшов до списку найкращих винаходів року за версією TIME.
Крім того, в Україні відкрито Global Government Technology Centre у партнерстві зі Всесвітнім економічним форумом – другий у світі після Берліна.
Наступний етап – перехід до Agentic State, де послуги стають проактивними, персоналізованими і надаються через ШІ.
Чи планує держава підтримувати IT-компанії під час війни?
З початку повномасштабного вторгнення ми адаптували Дія.City до потреб воєнного часу. Було створено умови для розвитку defense tech-компаній, а також відкрито можливості для виробників біонічних протезів і спеціалістів у сфері цифрового будівництва.
Паралельно розробляється проєкт Дія.City Invest, який має спростити створення венчурних фондів. Очікується, що це дозволить запустити до десяти нових фондів у найближчі роки.
Також ведеться робота над новими ініціативами, зокрема Diia.City R&D, які передбачають точкові стимули для галузей із високим експортним потенціалом.
Мета – створити в Україні сприятливе середовище для розвитку високотехнологічного виробництва та перейти до економіки з високою доданою вартістю.
Чи є плани створення виробництва чіпів в Україні?
Розвиток напівпровідникової галузі є одним із пріоритетів у межах стратегії WINWIN. Уже підписано меморандум із профільною асоціацією та ведуться переговори з потенційними партнерами.
Мета – створити повноцінну екосистему, що включає підготовку кадрів, розвиток R&D та інтеграцію з іншими галузями, зокрема defense tech.
Для цього розробляється дорожня карта розвитку галузі, яка має забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри.
Чи є ризик цифрової нерівності між регіонами?
Цифровізація регіонів – ключовий елемент трансформації країни. Уже 16 обласних адміністрацій мають CDTO, і ця мережа розширюється.
Запущено CDTO Campus для підготовки цифрових лідерів, реалізовано інтернет-субвенцію для підключення сільських територій, розвивається проєкт Дія.Освіта.
Створено мережу з 5 000 цифрових хабів, а Індекс цифрової трансформації дозволяє оцінювати прогрес і визначати точки росту.
Якою буде роль штучного інтелекту в державі?
Наступні 3-5 років стануть етапом переходу до Agentic State. Наша мета – увійти до топ-3 країн світу за рівнем розвитку ШІ до 2030 року.
ШІ забезпечить проактивні сервіси через Дія.AI, дозволить створити власну інфраструктуру та забезпечити AI-суверенітет.
Громадянин не буде взаємодіяти з бюрократією – він просто формулюватиме запит і отримуватиме результат практично миттєво.
