Плательщик НДС не имеет права отказаться от налоговой льготы по НДС

   Головне управління Міндоходів у м. Києві нагадує, що відповідно до пункту 30.1 статті 30 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 Податкового кодексу.
   
   Згідно з пунктом 30.4 статті 30 розділу І Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
   
   Пунктом 30.9 статті 30 розділу І Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом:
   
   а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
   
   б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
   
   в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
   
   г) звільнення від сплати податку та збору.
   
   Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. В частині, що стосується податку на додану вартість, це лише одна з категорій пільг, яка надається платникам податку – зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору (підпункт «б» пункту 30.9 статті 30 р. І Податкового кодексу), тобто право на формування податкового кредиту.
   
   Від таких видів пільг як встановлення зниженої ставки податку та збору (підпункт «в» пункту 30.9 статті 30 р. І Податкового кодексу України) та звільнення від сплати податку та збору (підпункт «г» пункт 30.9 статті 30 р. І Кодексу) платники податку на додану вартість не вправі ні відмовитися, ні зупинити її використання на один чи декілька звітних періодів, оскільки ці пільги надаються не безпосередньо платникам податків, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях Податкового Кодексу України операцій.