По каким нормам нужно списывать топливо
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
За якими
нормами потрібно списувати паливо
Норми витрат палива для автомобілів затверджені
наказом Мінтрансу від 10.02.1998 р. № 43. Однак, зважаючи на те
що цей документ не зареєстрований у Мін’юсті, часто-густо виникає запитання
щодо необхідності його застосування. Питання ненове, однак дискусії не стихають
і досі
Норми витрат палива на
автомобільному транспорті затверджені наказом Мінтрансу від
10.02.1998 р. № 43 (далі — Наказ
№ 43). Як зазначено в преамбулі Наказу № 43, норми
призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в
паливно-мастильних матеріалах (далі — ПММ) і контролю за їх
витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціонального
використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватися для розроблення
питомих норм витрат палива.
Однак Наказ № 43 не
зареєстрований у Міністерстві юстиції України.
Нагадаємо!
Держреєстрації підлягають нормативно-правові акти
будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, які:
·
зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті й
інші права, свободи та законні інтереси громадян;
·
мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для
інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять
до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт (п. 4
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших
органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від
28.12.1992 р. № 731, далі — Положення
про держреєстрацію).
Водночас, якщо акт спрямований на
організацію виконання рішень вищих органів і власних рішень міністерств, інших
органів виконавчої влади і не має нових правових норм або містить інформацію
персонального, оперативно-розпорядчого, рекомендаційного, роз’яснювального й
інформаційного характеру, такий акт не підлягає реєстрації в Мін’юсті
(п. 5 Положення про держреєстрацію).
Наказ № 43 не був поданий
на реєстрацію в Мін’юсті. Тож сміливо можна говорити, що цей Наказ не є
нормативно-правовим актом, який поширюється на ВСІ без винятків підприємства,
які використовують автомобілі. Про те, що Наказ № 43 має
рекомендаційний характер, зазначило й ГоловКРУ у
своєму листі від 11.08.2010 р. № 02-14/1232.
Водночас Держадміністрація
автомобільного транспорту у своєму листі від 12.08.2009 р. № 3623-21/07/19-09 зазначила,
що Наказ № 43 призначений для підприємств,
організацій і установ (юридичних осіб) різних форм власності, які діють на
території України й експлуатують автомобілі. Однак про обов’язок використання
згаданого наказу Держадміністрація автомобільного транспорту не говорить.
Думка ж податківців стосовно цього
однозначна: «списання пально-мастильних матеріалів здійснюється
виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього
листа, та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від
10.02.98 р. № 43 зі змінами та доповненнями». Така
позиція була висловлена в консультації в ЄБПЗ1 (підкатегорія 102.07.20).
Ідеться про те, що контролери
наполягають на використанні Наказу № 43. Хоча ані Податковий
кодекс України, ані інші нормативні акти не наголошують на обов’язку
використання саме цього Наказу.
Яка думка
судів стосовно цього? І тут не все так однозначно.
Більшість судових рішень із
застосування Наказу № 43 стосуються бюджетних установ. Варто
зазначити, що бюджетні установи, як правило, дотримуються
положень Наказу № 43, адже такий порядок списання ПММ є
предметом перевірки Держфінінспекції
(пп. 11.11.3 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування
органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90).
Хоча одні суди говорять про відсутність обов’язку стосовно
дотримання норм Наказу № 43 (див. ухвалу ВАСУ
від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С і
ухвалу ВАСУ від 26.06.2012 р. у справі № К/9991/50102/11), а
інші — про необхідність у
частині норм про списання палива (див. постанову Донецького
окружного адмінсуду від 17.04.2013 р. у справі № 805/483/13-а).
Фізособам — підприємцям,
вважаємо, не потрібно застосовувати норми Наказу № 43. Аргументуємо.
По-перше, як
зазначено в преамбулі Наказу № 43, такі норми «<…>
призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в
паливно-мастильних матеріалах <…>». Окрім того, про те, що ці
норми призначені для юросіб, говорить і
Держадміністрація автомобільного транспорту у своєму листі від 12.08.2009 р. № 3623-21/07/19-09.
По-друге, підтверджує
таку позицію й Київський окружний адмінсуд. У своїй постанові від
02.10.2012 р. у справі № 2а-4314/12/1070 він
слушно зазначив: «організаційно-правову форму позивача (фізичної
особи — підприємця. — Прим. авт.)
не слід ототожнювати з організаційно-правовою формою таких суб’єктів, як підприємство,
організація та/або установа, про які йдеться у преамбулі до цього Наказу.
Внаслідок цього застосування до позивача контролюючим органом норм
вищенаведеного Наказу Міністерства транспорту України є
протиправним». Ба більше! Київський окружний адмінсуд також наголосив,
що згаданий Наказ не є обов’язковим для застосування, оскільки зазначений
нормативно-правовий акт, усупереч п.п. 1,?2 Указу Президента України
від 03.10.1992 р. № 493, не пройшов державної реєстрації в
Міністерстві юстиції України.
Стосовно ж звичайних
підприємств, то суди здебільшого наголошують на рекомендаційному
характері Наказу № 43. Водночас списання палива на
підприємстві повинно бути ОБОВ’ЯЗКОВО врегульовано внутрішніми наказами
на підприємстві та підтверджено відповідними розрахунками. Так,
Дніпропетровський окружний адмінсуд у своїй постанові від
23.01.2013 р. у справі № 2а/0470/14635/12 зазначив:
хоча Наказ № 43 і має рекомендаційний характер, списувати ПММ на
підприємстві потрібно з урахуванням його норм і згідно із затвердженими на
підприємстві документами.
Отже, підприємство МОЖЕ, але НЕ
ЗОБОВ’ЯЗАНЕ використовувати норми, затверджені Наказом № 43. Для
списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які
встановлюватимуть норми витрат ПММ з урахуванням усіх технічних характеристик
авто, експлуатаційних норм та інших факторів. Тим паче що таке право
передбачено й самим Наказом № 43.
Так, фактичні потреби та нормативні
витрати палива визначають за звітними документами (установленими
підприємствами, у тому числі — з використанням сучасних інформаційних
технологій і супутникових систем навігації тощо) з наведенням умов
експлуатації, до яких можуть бути застосовані відповідні коефіцієнти
коригування базової норми, що враховують вплив на споживання палива тих чи
інших умов (пп. 3.5.4 Наказу № 43).
Які саме
документи підтвердять правомірність установлених на підприємстві норм витрат
палива?
Норми витрат палива, а також умови й
порядок застосування коригуючих коефіцієнтів можуть бути затверджені наказом
по підприємству. Списання ж палива найчастіше здійснюється на підставі подорожніх
листів. Хоча й тут не все так просто. Докладніше про це читайте в
матеріалі «За яким документом списувати витрати на ПММ» газети «Інтерактивна
бухгалтерія» № 16 (25) за 2013 рік.
Отже, зважаючи на неоднозначність ситуації щодо застосування Наказу
№ 43, ми все ж рекомендували б орієнтуватися на встановлені ним норми.
Якщо ж фактичні витрати суттєво відрізняються від установлених норм із
урахуванням коригуючих коефіцієнтів, то доречно буде
у внутрішніх документах обґрунтувати такі витрати та провести відповідний
розрахунок на предмет ефективності використання пального.
Ірина
ЛІТВІНЧУК,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
1 Єдина
база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті Міндоходів
України —www.minrd.gov.ua.
- Інше
- /
Блоги 
