О проверке финансовой отчетности банков

   
   
   Департамент бухгалтерського обліку
   
   Національний банк України розглянув лист Незалежної асоціації банків України від 25.02.2015 № 2447-25/02 стосовно функцій контролюючих органів здійснювати перевірку правильності ведення банком бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) та правильності і повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до МСФЗ і повідомляє.
   
   Національний банк України неодноразово наголошував на недоцільності запровадження зазначених функцій органів Державної фіскальної служби України стосовно перевірки відповідності даних фінансової звітності банків вимогам МСФЗ зважаючи на їх перевірку Національним банком України та законодавчо встановлену обов’язковість аудиту річної фінансової звітності банків. Внаслідок дублювання контрольних функцій різними органами можуть виникати ситуації надання протилежних висновків у частині відповідності вимогам МСФЗ оціночних суджень банку та його фінансової звітності (її окремих показників). Свої пропозиції стосовно виключення цих прав контролюючих органів Національний банк України надавав у тому числі під час розгляду законопроекту про податкову реформу.
   
   Що стосується редакції підпунктів 20.1.43, 20.1.44 та 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), запропонованої Незалежною асоціацією банків України, на наш погляд, слід врахувати таке.
   
   Перевірками, проведеними Національним банком України може бути охоплений не весь період, що перевіряється контролюючими органами, а також не всі види операцій. Тому відповідність фінансової звітності банку вимогам МСФЗ, насамперед, має підтверджуватися в аудиторському висновку. Разом із цим, необхідно врахувати, що аудиторський висновок може надаватися у вигляді:
   
   - немодифікованої думки, якщо аудитор дійшов висновку про те, що фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до МСФЗ, або
   
   - модифікованої думки (умовно-позитивної, негативної або відмова від висловлення думки), коли аудитор на основі отриманих аудиторських доказів доходить висновку, що фінансова звітність містить суттєві викривлення, або не має можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень.
   
   Тому вважаємо, що змінена редакція підпунктів 20.1.43, 20.1.44 та 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 Кодексу має чітко визначати права контролюючих органів стосовно можливості коригувати об’єкт оподаткування, визначений банком, на підставі даних фінансової звітності, до якої аудитором висловлено модифіковану думку.
   
   Крім того, для випадків, якщо у контролюючих органів виникають підозри щодо невідповідності думки аудитора міжнародним стандартам аудита, пропонуємо передбачити право контролюючих органів звернутися до уповноваженого органу (Аудиторської палати або Національного банку України), чий експертний висновок буде підставою для прийняття рішення контролюючим органом.
   
   Також вважаємо за необхідне відмітити, що підставою для ініціювання змін до Кодексу у частині порушеного Незалежною асоціацією банків України питання, має бути принципова підтримка цих змін Міністерством фінансів України. Тому рекомендуємо звернутися за підтримкою відпрацьованої редакції змін саме до цього міністерства.
   
   Зі свого боку, Національний банк України підтримує ініціативу банківської спільноти з питання внесення змін до Кодексу для виключення дублювання контрольних функцій щодо перевірки фінансової звітності банків різними органами.
   
   В. о. Голови
   Національного банку України

В. Л. Рашкован