Податкові наслідки простроченої заборгованості перед нерезидентом

Підприємство має борг з 2017 року перед покупцем-нерезидентом на велику суму. Повернути валютні кошти не було можливості, тому що змінився отримувач-нерезидент за договором відступлення права вимоги і банк не погодився повернути кошти нерезиденту- правонаступнику. Які податкові наслідки матиме наше підприємство при податковій перевірці та яким чином можна їх уникнути?

Тут податкові наслідки залежать від того, чи сплив строк позовної давності за боргом перед нерезидентом і коли саме це відбулося. Адже якщо кредиторка за отриманими від нерезидента авансами (Кт 681) визнана безнадійною, то в такому періоді ї ї слід віднести до складу доходу (Дт 681 — Кт 717). А оскільки жодних податковоприбуткових різниць при списанні такої кредиторки ПКУ не передбачає, то це напряму впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток. І якщо дохід не відобразили в минулих звітних періодах, то тоді занизили прибутковий об’єкт. Тож при перевірці податківці можуть донарахувати податок і застосувати штрафні санкції. Зауважте! Строки позовної давності при торгівлі товарами в ЗЕД визначає Конвенція про позовну давність, яка набрала чинності для України 01.04.94. За правилами ст. 8 цієї Конвенції для країн-учасниць, які є сторонами ЗЕД-договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції про позовну давність), загальний строк позовної давності становить 4 роки. Причому прямої вказівки про призупинення строків позовної давності при здійсненні ЗЕД-діяльності на воєнний стан та/або карантин законодавство України не містить (див. статтю «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29). Можливість продовження строку позовної давності передбачає ст. 21 Конвенції. Відтак допоки не спливе строк позовної давності, податкових наслідків за заборгованістю перед нерезидентом не буде.

Редакція «Податки & бухоблік»