Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2014/№3
Друкувати

Зарплата «в конверті»: що загрожує?

Смердов Виталий, партнер налоговой практики Crowe Mikhailenko
Виплата зарплати «у конверті» — механізм, який відомий багатьом, причому не з чуток. Однак наслідки таких заходів, на жаль, відомі далеко не всім... до речі, даремно, адже вони дуже серйозні. Переконатися в цьому вам допоможе ця стаття.
ухилення від сплати податків,
трудові відносини

Варіантів, якими оформляють виплату зарплат «у конверті», безліч (доплати «чорною» готівкою, неоформлення працівників тощо). Однак, незалежно від цього, такі заходи є незаконними і за них може загрожувати адміністративна, фінансова і навіть кримінальна відповідальність. Тепер про все по черзі.

Хто може виявити

Податківці, інспекція з праці, міліція та навіть прокуратура. Однак, найчастіше, це все ж таки податківці. На них і зосередимося. Роблять вони це, самепо собі, не стільки для захисту працівників, скільки для донарахування ПДФО, ЄСВ і супутніх їм санкцій. Виявити виплату «чорної» зарплати вони можуть лише під час перевірки — документальної планової/позапланової (п.п. 75.1.2 ПКУ) або фактичної (п. 80.6 ПКУ). Але цікаво, що запідозрити в цьому можуть навіть в тому випадку, якщо ви в таких махінаціях не берете участі: наприклад, якщо ви користуєтеся послугами фізосіб за ЦПД, рівень зарплати на підприємстві нижче середнього у галузі або ж на вас просто зведуть наклеп (див. далі).

Для таких перевірок податківці навіть мають спеціальний алгоритм. У «докодексний» час він наводився в листі ДПАУ від 01.04.2010 р. № 6584/7/23-4017/199. На нашу думку, і сьогодні підхід перевіряючих не дуже змінився (звичайно, з поправкою на нову «нормативку»).

Тому пропонуємо розглянути декілька правил, якими ви, якщо щось станеться, зможете себе захистити. По-перше, для згаданих перевірок є спеціальні підстави:

1) для документальної позапланової — надходження податківцям відомостей, зокрема, про ухилення від оподаткування виплат найманим особам, у тому числі, внаслідок неукладення трудових договорів (п.п. 78.1.13 ПКУ);

2) для фактичної — отримання податківцями відомостей, зокрема, про використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати зарплати без сплати податків (п.п. 80.2.7 ПКУ).

Їх, як бачите, об’єднує спільний знаменник — отримання податківцями певних відомостей. Від кого? На жаль, здебільшого, від ображених працівників, уключаючи колишніх (для цього їм достатньо звернутися із заявою, оформленою згідно із Законом про звернення громадян*). Стимулюють їх до цього і податківці. Будемо відверті: захиститися від таких скарг дуже складно — хіба що підтримувати з працівниками нормальні відносини. Однак у будь-якому разі запам’ятаєте: сама собою скарга або свідчення працівників не є достатньою підставою для висновку, що зарплата виплачувалася «у конверті» (див. ухвалу ВАСУ від 21.05.2013 р. у справі № К/9991/54106/12). Для цього податківцям буде потрібно докази більш вагомі: зокрема, первинні та інші документи.

* Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

У згаданій ухвалі суд обґрунтував свій висновок тим, що податківці не підтвердили належними доказами факт перебування громадян у трудових відносинах з суб’єктом господарювання.

По-друге, навіть якщо податківці прийшли на перевірку, ви за певних умов можете їх не допустити. Зробити ви це маєте право, якщо (п. 81.1 ПКУ):

1) перевіряючі не пред’являть направлення на перевірку, копію наказу про проведення перевірки, службове посвідчення, зазначене в направленні (див. ухвалу ВАСУ від 03.04.2014 р. у справі № К/800/58973/13);

2) пред’являть ці документи, однак вони будуть оформлені з порушенням вимог п. 81.1 ПКУ. Наприклад, якщо в направленні відсутня підстава для перевірки (див. ухвалу ВАСУ від 02.10.2012 р. у справі № К/9991/81583/11).

Це дозволить виграти час, щоб підготуватися до «прийому гостей»: зокрема, приготувати необхідні для перевірки документи, видалити з території підприємства сторонніх тощо.

Майте на увазі, що рішення про допущення/недопущення податківців вам потрібно прийняти відразу ж. Адже якщо ви їх допустите, то відстояти потім незаконність такої перевірки буде вкрай складно*.

* У такому випадку вам зможе допомогти свіжа судова практика, позитивна для платників. Про це читайте статтю «Наказ про перевірку незаконний? Оскаржуємо ППР!» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2.

По-третє, щоб у податківців було менше приводів чіплятися, «тримаєте в чистоті» трудову документацію. Зокрема, оформляйте письмові трудові договори (якщо вони є обов’язковими) і накази про прийняття на роботу. Однак не забувайте: навіть якщо ці документи не оформлені, але працівник перебуває на підприємстві з відома роботодавця, трудовий договір з ним вважається укладеним. Крім того, не вносьте до трудової «первинки» відомості про осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД.

Чим загрожує виявлення «зарплат» в конверті

Відповідальність нестиме роботодавець і його посадові особи. Що стосується інших працівників (у тому числі тих, хто отримував «чорну» зарплату), то, за загальним правилом, притягти їх не можуть.

Адмінвідповідальність за КУпАП. Посадовим особам підприємства може загрожувати відповідальність за порушення трудового законодавства за ст. 41 (штраф 510 — 1700 грн.), несплату ПДФО за ст. 1634 (попередження або штраф 34 — 51 грн.), несплату ЄСВ за ст. 1651 КУпАП (штраф залежить від суми недоплати та конкретного порушення). Протокол щодо першого порушення складає інспекція з праці, а щодо двох останніх — податківці. Розглядають же ці справи та накладають штраф: за першими двома порушеннями — місцеві суди загальної юрисдикції, а за останніми — податківці.

Фінвідповідальність за ПКУ. За несплату ПДФО підприємству загрожує штраф за ст. 127 ПКУ. У загальному випадку він становитиме 25 % від донарахованої суми ПДФО. Крім того, за неподання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ (уключення до нього помилкових відомостей) податківці застосують штраф за п. 119.2 ПКУ: у загальному випадку його сума становить 510 грн. Ці суми доведеться сплатити на підставі ППР. І не забудьте сплатити пеню.

До речі, ще одна податкова неприємність може чекати на єдиноподатників. Якщо при виявленні неоформлених осіб виявиться, що число працівників перевищує дозволене для сплати єдиного податку, контролери можуть перевести вас на загальну систему.

Фінвідповідальність згідно із Законом № 2464. Податківці донарахують ЄСВ і розрахують штраф у розмірі 5 % від такої суми за кожний повний/неповний звітний період, за який донарахована така сума (але не більше 50 % донарахованої суми ЄСВ).

Кримінальна відповідальність. Податківці вважають, що посадову особу підприємства можуть притягти за ст. 212 КК — за умисне ухилення від сплати податків/зборів (див. підкатегорію 138.01 ЗІР). Чи мають вони рацію? На жаль, це можливо, але лише в тому випадку, якщо сума недоплати перевищить «сумовий» критерій.

Нагадаємо: умовою для притягнення за цією статтею є ненадходження  коштів у розмірі (увага!), що перевищує в тисячу та більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У 2014 році це 609 тис. грн. і більше. Як бачите, критерій чималий. При цьому в його розрахунку повинна брати участь лише сума донарахованого ПДФО (без урахування штрафів і пені).

Що стосується донарахованого ЄСВ, то він при визначенні критерію за ст. 212 КК не враховується. Водночас за його несплату кримінальна відповідальність також є, але вже за ст. 2121 КК. «Сумовий» критерій там такий самий. Це, до речі, означає: якщо загальна сума донарахувань ПДФО та ЄСВ перевищить 609 тис. грн., однак за кожним з цих платежів виявиться меншою, притягнути до кримінальної відповідальності за зазначеними статтями не можуть.

Покарання за КК складає:

1) за ст. 212 КК (умисне ухилення від сплати податків) — штраф 17000 — 34000 грн. або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

2) за ст. 2121 КК (ухилення від сплати ЄСВ) — штраф 8500 — 17000 грн. або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

І під завісу ще такі нюанси:

1) багато хто вважає: якщо особу притягли до адмінвідповідальності, то до кримінальної її притягти вже не можуть. Говоримо відразу: ця думка є хибною. Річ у тім, що це різні види відповідальності і, за загальним правилом, їх можуть застосовувати паралельно;

2) навіть якщо сума донарахувань ПДФО/ЄСВ виявиться меншою, кримінальної відповідальності вдасться уникнути не завжди. Як показує практика, контролери можуть спробувати відкрити справу за ст. 172 КК (грубе порушення законодавства про працю). Особливо коли трудові договори взагалі не укладаються і вся зарплата нелегального працівника виплачується «у конвертах». Решта залежить від суду — річ у тім, що суд відносить порушення до «грубих» на власний розсуд, залежно від конкретних обставин справи (див. ухвалу ВСУ від 26.01.2009 р. у справі № 5-456к09).

Як бачите, виплата зарплати «у конверті» може принести чимало лиха (особливо у світлі пильної уваги контролерів). Тому, якщо і зважитеся на цей крок, то ґрунтовно поміркуйте над усіма «за» і «проти».

v.smerdov@buhgalter911.com

Теги
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам