Коли перевірка стукає в двері: як не згоріти в податковому вогні

У податковій реальності все починається не з дзвінка, не з раптового візиту, а з наказу. Це документ, що має свідчити про легітимність дій. Він повинен бути не лише виданий, а й вручений. Писаний мовою Податкового кодексу, а не “телефонних погроз”.

Для планової перевірки — мінімум 10 календарних днів до початку. Для позапланової — без цієї "буферної" зони, але лише за чітко визначених причин.

І так, я бачила десятки випадків, коли наказ — або взагалі не вручений, або ж наданий у день перевірки з явним порушенням строків. Це — неформальність, це — процесуальне порушення, яке робить усі подальші дії перевірки незаконними.

Окуляри правового бачення: як розпізнати фальшивий початок

Документи — це не лише про букви. Це про підписи, печатки, дати, конкретику. Якщо хоча б один елемент відсутній — це не наказ, а імітація наказу. Особливо, коли немає вказаної мети перевірки, періоду, посад осіб, які здійснюють контроль.

Ніколи не дозволяйте інспекторам почати перевірку, якщо:

• у вас немає копії направлення та наказу;
• відсутнє службове посвідчення;
• документи не завірені або мають явні ознаки "копіпасту";
• вашого підприємства немає в плані-графіку перевірок (для планових перевірок);
• документ вручається в останню мить, що суперечить строкам повідомлення.

Знати свої права — це не протест. Це обов’язок.

Право на "ні": як законно не допустити до перевірки

Коли вам намагаються вручити "не той" наказ, не соромтеся сказати "ні". І не просто сказати — задокументуйте це. Ваш "ні" має бути офіційним, з актом про недопуск і письмовими поясненнями.

У цих поясненнях важливо навести чіткі порушення:

• відсутність підстав для перевірки;
• відсутність або недотримання строку повідомлення;
• підписи і печатки відсутні;
• суперечність наказу чинному законодавству.

Це ваше перше і стратегічне укріплення перед можливою судовою битвою.

Присутність — це ваша зброя: як контролювати контроль

Ваша фізична присутність на перевірці — це не жест вічливості, а право і стратегічний інструмент. Особливо — якщо з вами адвокат.

Наявність адвоката:

• стримує перевищення повноважень;
• фіксує порушення одразу;
• надає можливість оперативного реагування.

Важливо: не забувайте про право на відеофіксацію. Це — доказ, який не має "пам’яті вибіркової", на відміну від деяких інспекторів.

Лише по суті: які документи зобов’язані надати ви

Податкова часто хоче все. Але все — не значить законно. Ви зобов’язані надавати лише те, що:

• стосується предмета перевірки;
• входить у період, зазначений у наказі;
• прямо пов’язано з конкретним контрагентом або угодою.

І тільки копії, засвідчені за правилами. Жодних оригіналів — за винятком запитів у межах кримінального провадження. Якщо просять більше — фіксуйте порушення. І не здавайте позицію.

Акт перевірки — не вирок: ваше право на заперечення

Після перевірки — акт. І якщо він вам не подобається (а він майже завжди "з оцінкою три з мінусом"), ви маєте право на заперечення. Це не формальність. Це — ваша можливість переписати історію перевірки.

Заперечення:

• подаються письмово;
• містять аргументи, підкріплені законодавством;
• включають посилання на документи, які спростовують висновки;
• можуть вказувати на порушення процедури.

Ці заперечення можуть стати ключем до судової перемоги.

Рішення є — вироку немає: коли варто йти до суду

Податкове повідомлення-рішення — це ще не кінець, навіть якщо воно виглядає загрозливо. Ви маєте два шляхи:

• адміністративне оскарження (скарга до ДПС);
• судове оскарження (адміністративний суд).
• З досвіду: перше — рідко дає результат, друге — реально може скасувати рішення.

У суді:

• податкова має довести свою правоту, а не ви;
• порушення процедури — самостійна підстава для скасування рішення;
• адвокат — це не просто супровід, а ваш представник у битві за справедливість.

Уникнути битви — теж перемога: як запобігти перевірці

Профілактика — ваша броня:

• перевіряйте контрагентів (реєстрація, ліцензії, ПДВ);
• відповідайте на запити фіскалів чітко й обґрунтовано;
• не ігноруйте запити — це прямий шлях до позапланової перевірки;
• проводьте внутрішній аудит — юристи та аудитори можуть помітити те, що вчора здавалося дрібницею;
• документуйте всі дії — це ваша страхова подушка.

Я не вірю у всеосяжну справедливість податкової системи. Але я вірю в силу знання. Віру в те, що бізнес може і повинен захищатися. Що перевірка — це не катастрофа, якщо ви озброєні законом, холодним розумом і досвідченим адвокатом.

Ми живемо у часи, коли кожен підприємець — трішки юрист, бухгалтер, стратег і психолог. Але саме в цьому й наша сила. Бо поки ми вміємо захищати те, що створили власноруч, доти ми живемо не просто як бізнес, а як ідея.