«Ждали, ждали, та й жданки розгубили»: облік безнадійної заборгованості

Облік у продавця: заборгованість за поставленими товарами (роботами, послугами)

Продавець відвантажив товари (виконав роботи, надав послуги), але  покупець до  закінчення строку позовної давності так і  не оплатив їх.

Податок на  прибуток. Після закінчення строку позовної давності у  продавця така заборгованість вважатиметься безнадійною. На  цю суму з урахуванням ПДВ він має право збільшити інші витрати (абз. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ). При цьому, в  ідеалі, лише через резерв сумнівних боргів (Дт 38 — Кт рахунка обліку дебіторської заборгованості). Нагадуємо: створюють такий резерв згідно з П(С)БО10 (Дт 944 — Кт 38)  на  дату балансу і  тільки за поточною дебіторською заборгованістю, яка є фінактивом і  щодо якої існує невпевненість у  погашенні.

Вважаємо, що навіть якщо резерв не  створювався, платник зберігає право на  витрати (тим паче, що створити його можна не завжди). На користь цього свідчить і форма декларації з  податку на  прибуток. Щоправда, щоб не  створювати собі проблем з  податківцями (див. підкатегорію 102.28 ЗІР), такі витрати безпечніше відображати через резерв.

Якщо резерв сумнівних боргів створювався, витрати з  безнадійної заборгованості відображають за  ряд. 06.4.4 додатка ІВ. Якщо немає  за ряд. 06.4.38 додатка ІВ (але, як ми вже зазначали, це ризиковано).

Доходи і  витрати, відображені при реалізації «неоплаченого» товару, не  коригуються.

ПДВ. Відвантаживши товар, продавець нарахував ПДВ-зобов’язання. При цьому, на жаль, після закінчення строку позовної давності відкоригувати їх  не вийде. Адже постачання фактично відбулося. Та і ст. 192 ПКУ підстав для цього не  передбачає.

Облік у продавця: заборгованість за отриманим авансом

Продавець отримав передоплату, але  до закінчення строку позовної давності товар так і  не відвантажив (не  виконав роботу/послугу).

Податок на  прибуток. Заборгованість, що виникла перед покупцем, після закінчення строку позовної давності, перетворюється на безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Отже, продавець має включити цю суму до складу інших доходів (п.п. 135.5.4 ПКУ). Чи потрапляє до  неї сума ПДВ? Формально повинна (адже безповоротною фіндопомогою є вся сума заборгованості, з урахуванням ПДВ), але податківці вважають інакше. На їх думку, суму ПДВ до доходів уключати не  потрібно (див. підкатегорію 102.28 ЗІР). Відображається такий дохід у  періоді (квартал, рік) закінчення строку позовної давності. У декларації його показують за ряд. 03.25 додатка ІД.

ПДВ. При отриманні передоплати постачальник повинен був відобразити ПДВ-зобов’язання (п. 187.1 ПКУ). Чи може він при списанні безнадійної кредиторської заборгованості відкоригувати їх?

Ми переконані, що так. Адже в такому разі зникає об’єкт обкладення ПДВ (постачання не  буде, а  безповоротна фіндопомога — не  об’єкт для  ПДВ). І  податківці з  цим, імовірно, погоджуються (див. лист Міндоходів від 23.06.2014  р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15). Коригування ПДВ-зобов’язань, на нашу думку, слід показати за  ряд. 8.1 декларації з  ПДВ на підставі бухдовідки.

У ЗІР досі «висить» консультація, в  якій заперечується можливість такого коригування. Вважаємо, лист у цьому випадку вагоміший, але найобережнішим можна запастися індивідуальною податковою консультацією.

Списання безнадійної заборгованості продавцем

Облік у покупця: заборгованість за отриманими товарами (роботами, послугами)

Покупець отримав товар (роботи, послуги), але  до закінчення строку позовної давності так і не перерахував оплату продавцю.

Нагадуємо, що строк позовної давності, у загальному випадку, становить 3 роки. При цьому він може припинятися або навіть уриватися.

Податок на  прибуток. Кредиторська заборгованість за  товарами (роботами, послугами), не  оплаченими після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фіндопомогою (п.п. 14.1.257 ПКУ). Покупець повинен уключити цю суму разом з ПДВ до  інших доходів (п.п. 135.5.4 ПКУ, підкатегорія 101.18.01 ЗІР). Відображається такий дохід у  періоді (квартал, рік) закінчення строку позовної давності.

При цьому врахуйте: ви маєте повне право на  відображення витрат за  такими товарами (роботами, послугами)  у  загальному порядку. Той факт, що ви їх не оплатили, для  витрат значення не  має (див. відповідь на  запитання 2 УПК  № 576*).

* Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 576.

ПДВ. Припустимо, що при отриманні товару/послуги ви відобразили податковий кредит. Як вчинити з  ним при списанні заборгованості?

Податківці наполягають на  тому, що його в цьому випадку потрібно відкоригувати (лист Міндоходів від 25.06.2014  р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15). Їх  головний аргумент зводиться до  того, що такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими.

У листі податківці стверджують, що податковий кредит потрібно коригувати на підставі бухдовідки за  ряд. 16.1 декларації. Зауважте: у  ЗІР усе ще є роз’яснення, що коригувати його потрібно за  ряд. 10.1 і 15, але, вважаємо, за  ряд. 16.1 робити це все ж безпечніше.

Урахуйте: позиція контролерів небезперечна. Адже норми ПКУ не  передбачають подібного коригування, як і  того, що неоплачені товари (роботи, послуги) вважаються безоплатно отриманими (п.п. 14.1.13 ПКУ). Але, на жаль, судова практика з цього питання неоднорідна, так що сподіватися на  захист Феміди не  варто. Тому, щоб уникнути зазначених ПДВ-наслідків, краще періодично переривати перебіг строку позовної давності.

Облік у покупця: заборгованість за сплаченим авансом

Покупець перерахував аванс, а продавець до закінчення строку позовної давності так і не поставив товар/роботу/послугу.

Податок на  прибуток. Після закінчення строку позовної давності для  покупця така заборгованість вважатиметься безнадійною дебіторською заборгованістю. В  ідеалі, цю суму він має право включити до  інших витрат на підставі абз. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ. На нашу думку, він має право зробити це без жодних додаткових умов.

Але, як ми вже говорили, податківці, швидше за все, наполягатимуть на  обов’язковому створенні резерву сумнівних боргів. І  все б нічого, але  за товарною заборгованістю такий резерв узагалі не  створюють (п. 7 П(С)БО 10). Як бути? Можете відобразити витрати та чекати на реакцію податківців. Якщо вона буде фіскальною,  оскаржте їх  рішення. Але  є й  варіанти більш безпечні. Зокрема, ви можете запросити індивідуальну податкову консультацію і,  якщо висновок буде негативним, оскаржити її. Так ви хоча б зможете уникнути санкцій.

Як варіант можете перетворити товарну заборгованість на  грошову. Для цього потрібно надіслати постачальнику вимогу повернути суму коштів (у  частині купівлі-продажу товарів це дозволяє ч. 2 ст. 693 ЦКУ). У майбутньому за  такою грошовою заборгованістю ви зможете нарахувати резерв у загальному порядку.

ПДВ. Товари покупцем не отримані і, відповідно, не використані в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах госпдіяльності, а  тому право на  податковий кредит він за ними втрачає (п. 198.3 ПКУ).

Податківці в підкатегорії 101.16 ЗІР повідомили, що в цьому випадку коригування податкового кредиту потрібно провести на підставі бухдовідки за ряд. 16.1 декларації з  ПДВ. Але  якщо раптом ви відобразили її за допомогою умовного постачання згідно з п. 198.5 ПКУ, то, вважаємо, це не  повинно вважатися помилкою.

Списання безнадійної заборгованості покупцем

m.kazanova@buhgalter911.com