Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2015/№3
Друкувати

Податок на нерухомість: розпаковуємо «подарунки під ялинку»

Юрий Товстоп’ят, податковий експерт, у.tovstopyat@buhgalter911.com
Податкова реформа не оминула й цього податку. Якщо раніше податок на нерухомість «підкорявся» правилам, установленим ст. 265 ПКУ, то тепер ним «завідує» ст. 266 ПКУ. Що ж в ній нового по суті? Далі й пропонуємо вам це з’ясувати.
оподаткування
майна

Тепер податок на нерухомість є складовою податку на майно. Однак це лише зовнішня сторона, що не має істотного значення. Набагато суттєвіших змін зазнала суть цього податку. Перш за все ці зміни повинні цікавити юросіб, адже їм доведеться сплачувати податок уже за новими правилами.

Що ж стосується фізичних осіб, то у 2015 році вони сплачуватимуть податок за 2014 рік. Його ж податківці нараховують за «старими» правилами, що діяли у 2014 році. Це означає, що їх поки не стосується низка фіскальних нововведень (зокрема, щодо зменшення площі нерухомості, на яку зменшується сума податку).

Із кого питати?

Головна новина: до платників цього податку додали також власників об’єктів нежитлової нерухомості — фізичних осіб і юросіб (у тому числі нерезидентів). Це, зрозуміло, перетворює на платників податку на нерухомість більшість підприємств, що мають власні приміщення.

Нагадаємо, що до 2015 року платниками податку були тільки власники житлової нерухомості (їх перелік див. у п.п. 14.1.129 ПКУ).

Але що ж розуміти під об’єктами нежитлової нерухомості? Це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1.1291 ПКУ). У нежитловій нерухомості виділяють:

Нежитлова нерухомість для цілей податку на нерухомість

№ п/п

Об’єкт

Що відноситься

1

2

3

1

будівлі готельні

готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку

2

будівлі офісні

будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

3

будівлі торговельні

торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування

4

гаражі

гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки

5

будівлі промислові та склади

6

будівлі для публічних виступів

казино, ігорні будинки

7

господарські (присадибні) будівлі

допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо

8

інші будівлі*

*Це означає, що перелік не є вичерпним. Не виключаємо, що колись це може призвести до спорів з податківцями.

 

Що оподатковувати?

Як і раніше, об’єктом оподаткування може бути як сам об’єкт нерухомості, так і його частка. Щоправда, тепер це може бути об’єкт як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Однак вас, мабуть, цікавить нерухомість, що «випадає» з-під об’єкта оподаткування. Давайте поглянемо, що до неї тепер належить (п.п. 266.2.2 ПКУ).

До житлової нерухомості, що не є об’єктом оподаткування, додали житлову нерухомість, не придатну для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнану такою місцевою радою. Водночас у цьому переліку є і «втрати» ☹ Так, «випали» з нього садові/дачні будинки, об’єкти нерухомості, що належать фізособам, які мають статус багатодітних/прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей.

Між тим, більш цікавим (але, на жаль, і складнішим) є перелік «необ’єктної» нежитлової нерухомості. Пропонуємо подивитись на декілька найбільш цікавих позицій.

1. Об’єкти нежитлової нерухомості, які використовують суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках. Нагадаємо, що мала архітектурна форма — це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До них відносяться, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи), інші елементи благоустрою, визначені законодавством (ч. 2 ст. 21 Закону про благоустрій*).

* Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IVср. 025069200.

Нардепи вже не вперше використовують термін «суб’єкт малого, середнього бізнесу» (зокрема, до 1 січня у правилах проведення електронних перевірок). Між тим, це некоректно. Тому під ними слід розуміти суб’єктів малого та середнього підприємництва.

2. Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. На жаль, законодавче визначення таких будівель відсутнє. Тому доки з цього приводу не з’явиться думка податківців, орієнтуватися слід на класифікатори. Перш за все, на:

1) КВЕД-2010 — у ньому нас цікавить термін «процес промислового виробництва». Він визначений як процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції, оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво»;

2) ДК 018-2000 — у ньому зверніть увагу на код 1251 «Будівлі промислові». До них відносяться криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та таке інше за їх функціональним призначенням. Якщо конкретніше, то це будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, легкої промисловості, харчової промисловості тощо.

Цікаво при цьому: як бути, якщо промислове підприємство використовує свої приміщення не для промислових цілей? Зокрема, надає їх в оренду. Одностайної відповіді доки що немає, однак попереджаємо — виключати таку нерухомість з об’єкта оподаткування доволі ризиковано.

3. Будівлі, споруди с/г товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у с/г діяльності. Не виключаємо, що податківці будуть посилатися на визначення с/г товаровиробника з п.п. 14.1.235 ПКУ (хоча, в ідеалі, його слід застосовувати лише для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ).

Будівлі — це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 ПКУ).

Споруди — це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій ( п.п. 14.1.238 ПКУ).

4. Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

А пільги є?

Звісно ж! От тільки розмір пільги значно знизився (п.п. 266.4.1 ПКУ). Порівняльну характеристику пільг (як було і як стало) ви можете знайти в таблиці:

Розмір пільги з податку на нерухомість

Пільга

(зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи)

З 01.01.2015 р.

До того

для квартири/квартир незалежно від їх кількості

на 60 м2

на 120 м2

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості

на 120 м2

на 250 м2

для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків)

на 180 м2

на 370 м2

 

Як бачите, порівняно зі «старим» розміром площі, на яку зменшували базу оподаткування, нові величини менші вполовину, а то й більше.

За місцевими радами, як і раніше, закріплено право встановлювати додаткові пільги (зверніть увагу: тепер і щодо об’єктів нежитлової нерухомості). При цьому встановлено, що пільги з податку, який сплачується на відповідній території:

— з об’єктів нежитлової нерухомості — встановлюють залежно від майна, що є об’єктом оподаткування;

— з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб — визначають виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

У ПКУ прямо зафіксували, що місцеві ради мають право збільшувати максимальну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

До речі, розширили перелік випадків, у яких пільги щодо житлової нерухомості для фізичних осіб не надають. Зокрема, це стосується об’єкта/об’єктів оподаткування:

— якщо площу такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

— які власники здають у найм.

Робимо ставки

— можуть сказати місцеві ради: як і раніше, саме на їх плечі покладений обов’язок щодо встановлення ставок податку. При цьому визначено, що конкретний їх розмір може залежати від місця розташування (зональності) та типів об’єктів нерухомості. Розмір ставки не повинен перевищувати 2 % розміру МЗП, установленою законом на 1 січня звітного/податкового року (за 1 м2). Тобто цього року — не більше 24,36 грн.

Однак нардепи передбачили і перехідні правила (п. 33 підрозд. 10 розд ХХ ПКУ). На 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, визначені в п.п. 266.5.1 ПКУ, не можуть перевищувати 12,18 грн.

У новому році місцеві ради отримали більшу свободу дій у встановленні ставок податку: фіксовані розміри ставок податку, які раніше наводилися в пп. 265.5.2 — 265.5.3 ПКУ, більше не передбачені.

Облік та сплата

У цілому правила залишилися без змін. Фізичні особи сплачують податок на підставі податкового повідомлення-рішення (протягом 60 днів з дня його вручення). Його податківці за місцем податкової адреси фізособи повинні направити до 1 липня року, наступного за звітним.

Що ж до юросіб, то їм декларацію доведеться подати не пізніше четверга, 19 лютого. Сплачується податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

При цьому зверніть увагу: платники податку на прибуток мають право на зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого і сплаченого податку на нерухомість щодо об’єктів нежитлової нерухомості (п. 137.5 ПКУ).

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться