Звіт про контрольовані операції у 2025 році: повний гайд для бухгалтера і фіндиректора

У 2025 році вимоги до звіту про контрольовані операції стали чіткішими. Зміни в законодавстві уточнили критерії пов’язаності та звузили коло потенційних ризикових операцій, які можуть бути предметом перевірок, тож підготовка звіту потребує особливої уваги – від визначення контрольованих операцій до підтвердження цін.

Хто подає звіт

Звіт про контрольовані операції подають платники податку на прибуток – юридичні особи-резиденти України та постійні представництва нерезидентів, які здійснюють операції з пов’язаними особами-нерезидентами або контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій, якщо одночасно виконуються два критерії:

• річний дохід підприємства перевищує 150 млн грн (без ПДВ);
• обсяг операцій з одним контрагентом-нерезидентом перевищує 10 млн грн (без ПДВ).

Виняток діятиме з 2025-го звітного року для операцій за визначеними критеріями з нерезидентами щодо країн, які мають з Україною договір про уникнення подвійного оподаткування, за умови подання до ДПС відповідної довідки до 1 жовтня року, наступного за звітним.

Важливо: Навіть якщо звіт не подається, органи контролю можуть запитати пояснення або документацію, щоб переконатися, що операції дійсно неконтрольовані. Тому варто мати базову аналітику під рукою.

Які операції визнаються контрольованими у 2025 році

Контрольованими у 2025 році визнаються транзакції, що впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток, зокрема:

• з пов’язаними особами-нерезидентами (в тому числі за корпоративною власністю 25%+ або економічними критеріями: коли 75% операцій від загального обсягу операцій з усіма нерезидентами припадає на одного контрагента, і ці операції становлять понад 50% загального доходу чи обсягу придбання резидента);
• з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій (Постанова КМУ №1045, в редакції, чинній на дату здійснення операцій з нерезидентом);
• з нерезидентами з організаційно-правовою формою за Постановою КМУ №480 у чинній редакції;
• між нерезидентом, що є материнською компанією, та його представництвом в Україні;
• з комісіонерами-нерезидентами.

Контроль може поширюватися і на внутрішньоукраїнські операції, якщо ДПС доведе, що резидент є номінальним посередником для нерезидента, операції з яким підпадають під трансфертне ціноутворення. ДПС може встановити факт пов’язаності за результатами перевірки, навіть без рішення суду. Проте це може бути оскаржено платником у судовому порядку.

До звіту включаються операції з купівлі/продажу товарів і послуг, передачі нематеріальних активів, фінансування (кредити, роялті), агентські та ліцензійні договори, операції через комісіонерів тощо.

Для підтвердження однієї з обставин відповідності принципу «витягнутої руки» – ринковості цін рекомендовано використовувати локальний бенчмаркінг – порівняння з українськими джерелами або базами, якщо такі є. Це не є законодавчою вимогою, але практика ДПС віддає перевагу саме локальним даним, особливо для операцій із контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій, які найчастіше визнаються найбільш ризиковими для державного бюджету.

Порядок подання та терміни

Звіт про контрольовані операції за 2024 рік слід подати до 1 жовтня 2025 року. Разом із ним учасники міжнародних груп компаній подають Повідомлення про участь у МГК за формою Мінфіну.

Подання – тільки в електронному вигляді (Електронний кабінет або ПЗ), з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Актуальна форма – за Наказом Мінфіну №8 від 18.01.2016 (у редакції наказу №673 від 07.12.2023). У звіті зазначаються:

• дані про контрагента;
• сума операції та її опис;
• метод трансфертного ціноутворення;
• фінансові показники, які підтверджують ринковість тощо.

Важливо: використання застарілої форми або неповне заповнення обов’язкових полів може призвести до того, що звіт буде визнано не поданим. Перед подачею варто перевірити актуальність шаблону – він доступний на сайті ДПС або в ПЗ для звітності.

Якщо після подання виявлено помилки, платник має право подати уточнюючий звіт. Це дозволяє виправити технічні або змістовні неточності без автоматичних штрафів, якщо подання такого уточнення здійснено вчасно – до 1 жовтня року, що йде за звітним.

Штрафи та фінансові наслідки

Невчасне або неповне подання звіту про контрольовані операції у 2025 році може коштувати бізнесу сотні тисяч гривень. Основні санкції:

• Неподання звіту – 300 прожиткових мінімумів (* 908 400 грн).
• Запізнення – 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 300 ПМ.
• Невключення операцій – 1% від суми незадекларованих операцій, максимум 908 400 грн.
• Неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – 100 ПМ (302 800 грн).
• Неподання звіту чи Повідомлення протягом 30 днів після граничного строку сплати штрафу – 5 ПМ за кожен день прострочення, але не більше 300 ПМ.
• Неподання документації з трансфертного ціноутворення на запит ДПС – 3% від суми контрольованих операцій, але не більше 200 ПМ (605 600 грн). Документація повинна бути подана протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.
• Несвоєчасне подання документації з ТЦУ – 2 ПМ за кожен день прострочення, максимум 200 ПМ.

Додаткові податкові зобов’язання можуть бути донараховані за результатами перевірки ДПС, якщо буде встановлено порушення принципу «витягнутої руки».

* Розміри штрафів розраховані на основі прожиткового мінімуму для працездатної особи – 3028 грн, установленого на 1 січня 2024 року (Закон про Держбюджет №12000 від 14.09.2024).

Під час воєнного стану штрафи не застосовуються за документально підтвердженої неможливості подання звіту чи Повідомлення. У такому разі документи потрібно подати протягом 6 місяців після скасування воєнного стану.

Поширені помилки та як їх уникнути

Досвід показує: навіть великі компанії з досвідченими бухгалтерами та фінансовими директорами припускаються помилок при складанні звіту про контрольовані операції. Найпоширеніші з них:

• Неправильна ідентифікація контрольованих операцій – пропуск транзакцій через неповне врахування критеріїв або включення зайвих.
• Помилки у визначенні пов’язаних осіб – складні структури власності або економічна залежність не завжди розпізнаються вчасно.
• Некоректний вибір методу ТЦУ – обрання зручнішого, але не обґрунтованого методу без підтверджень.
• Використання сумнівних джерел для бенчмаркінгу – дані без офіційних підтверджень, які ДПС не визнає.
• Розбіжності з бухгалтерською звітністю – показники у звіті та фінансових документах не збігаються.
• Технічні помилки – некоректні формати файлів, помилки в електронному підписі, використання застарілої форми.

Перед подачею звіту варто провести фінальну перевірку:

✅ усі операції ідентифіковано;

✅ пов’язані особи – перевірені;

✅ метод ТЦУ – підтверджений локальними даними;

✅ показники – узгоджені з фінзвітністю;

✅ форма – актуальна, підпис – дійсний.

Чому варто подбати про звіт зараз

Чим раніше почнеться підготовка звіту про контрольовані операції, тим більше часу залишиться на перевірку даних, усунення неточностей і, за потреби, отримання додаткової інформації від контрагентів. Своєчасне планування процесу допоможе зменшити ризики помилок, які можуть стати підставою для додаткових перевірок та накладення штрафних санкцій.