Торговельна марка як стратегічний нематеріальний актив компанії
У сучасному бізнесі бренд – це не лише засіб комунікації з ринком, а й повноцінний інструмент формування вартості компанії. Зареєстрована торговельна марка (ТМ) є основою довгострокових відносин з клієнтами, інвесторами та партнерами, а також може мати прямий вплив на фінансову стратегію та інвестиційну привабливість бізнесу.
Торговельна марка як нематеріальний актив
Для фінансового обліку торговельна марка має прикладне значення як об’єкт, що впливає на загальну вартість компанії. За умови державної реєстрації ТМ визнається нематеріальним активом і може обліковуватись у структурі активів компанії відповідно до:
- Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (П(С)БО 8);
- Міжнародного стандарту фінансової звітності IAS 38 (МСБО 38) – якщо компанія застосовує МСФЗ.
Якщо коротко, то основними умовами для визнання ТМ активом є:
- наявність зареєстрованих прав (свідоцтва про національну та/або міжнародну реєстрації);
- очікуване отримання економічних вигод у майбутньому;
- можливість достовірно оцінити вартість.
У практичному вимірі це означає, що:
- бренд підвищує вартість бізнесу завдяки впізнаваності, лояльності клієнтів та стабільності грошових потоків;
- компанія з оформленими правами на ТМ зазвичай оцінюється дорожче, ніж аналогічний бізнес без юридично захищеного бренду.
Для фінансистів ключовим є не сам факт наявності бренду, а належне оформлення прав на нього. Якщо торговельна марка не зареєстрована або належить іншій особі, компанія ризикує фактично втратити контроль над цим активом.
Правове регулювання реєстрації торговельних марок в Україні
Правила складання та подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки, а також проведення експертизи заявки зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.08.2024 р. за № 1263/42608.
Додатково звертаю увагу, що у 2025 році набув чинності Закон України № 4362-IX від 16.04.2025 р. «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України»». Цим Законом скасовано дію Закону № 2174-IX (2022 р.), яким було передбачено зупинення строків для вчинення дій у сфері інтелектуальної власності на період дії воєнного стану.
Починаючи з 31 травня 2025 року, відновлено стандартні строки для подання заявок, сплати зборів та здійснення інших дій у сфері охорони прав інтелектуальної власності.
Роль торговельної марки під час оцінки бізнесу та укладання угод M&A
Під час оцінки бізнесу торговельна марка розглядається як один з ключових видів нематеріальних активів, що впливає на загальну вартість компанії. Наявність оформлених прав на бренд підтверджує контроль над джерелами доходів і враховується під час визначення вартості бізнесу.
Не виняток і угоди M&A, під час укладання яких права на торговельну марку безпосередньо впливають на вартість бізнесу. Якщо бренд не переходить до покупця разом з компанією, це зменшує контроль над джерелами доходів і потребує коригування ціни угоди або додаткових договірних умов.
Саме з цієї причини в межах due diligence інвестори та донори перевіряють, кому належить торговельна марка і на яких умовах вона використовується. Така перевірка дозволяє підтвердити заявлену вартість бізнесу та зменшити ризики для сторін угоди.
Передача прав і ліцензування ТМ як елемент фінансової стратегії
У межах фінансового планування важливо не лише мати торговельну марку, а й правильно вибудувати модель володіння та використання прав на неї. Поширеною практикою є передача прав на ТМ до операційної компанії, яка безпосередньо веде діяльність і формує доходи. Такий підхід спрощує управління активом і зменшує ризики під час перевірок або корпоративних змін.
- передача прав на торговельну марку дозволяє закріпити ключовий нематеріальний актив за операційною компанією;
- ліцензійна модель використовується як спосіб отримання регулярного доходу без втрати права власності на ТМ;
- франчайзинг дає можливість масштабувати бізнес шляхом контрольованого використання бренду;
- володіння торговельною маркою забезпечує повний контроль над активом, тоді як просте право користування створює залежність від власника бренду.
З фінансового погляду саме право власності на торговельну марку формує довгострокову цінність бізнесу та забезпечує гнучкість у виборі моделей монетизації.
Юридичний захист бренду як основа фінансової безпеки
Юридичний захист торговельної марки напряму пов’язаний з фінансовою безпекою компанії. Незареєстрований бренд не визнається активом і не може бути повноцінно врахований під час оцінки бізнесу або фінансових перевірок.
- незареєстрована торговельна марка не є активом у фінансовому та правовому вимірі;
- існує ризик втрати бренду або обмеження використання у разі конфліктів з третіми особами;
- відсутність правового захисту послаблює позиції компанії на переговорах і під час перевірок.
Для бізнесу це означає підвищений рівень ризиків і обмеження можливостей розвитку, особливо у разі залучення фінансування або зміни структури власності.
У судових спорах саме свідоцтво на ТМ є основним доказом права. Без нього вимагати компенсацію за неправомірне використання бренду – практично неможливо.
Тож підсумую, що торговельна марка є повноцінним фінансовим інструментом, який впливає на вартість бізнесу, його стійкість та інвестиційну привабливість. Належно оформлені права на ТМ підсилюють позиції компанії під час оцінки, перевірок та переговорів з інвесторами та кредиторами. Саме тому робота з торговельною маркою має бути інтегрованою частиною фінансової стратегії компанії та враховуватися на рівні управлінських і фінансових рішень.
