Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№28
Друкувати

Розрахунок лікарняних і декретних по-новому: крок уперед!

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, l.ushakova@buhgalter911.com
Незважаючи на відпускну пору, КМУ не дає розслаблятися кадровикам і бухгалтерам. Не вщухли ще пристрасті навколо порядку повідомлення податківців про прийнятих працівників, як на тобі — затверджені зміни до Порядку № 1266*, яким керуємося при розрахунку лікарняних і декретних. Та ще й новий Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців на додаток. Як тепер розраховувати лікарняні та декретні? Розбираємося!
гарячі зміни

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Нова редакція Порядку № 1266 набула чинності 4 липня 2015 року. Її застосовуємо при визначенні суми лікарняних/декретних за страховими випадками, що настали починаючи з 04.07.2015 р.

Якщо лікарняний листок відкрито до 04.07.2015 р., розрахунок лікарняних і допомоги по вагітності та пологах робите по-старому (див. «Бухгалтер 911», 2015, № 20).

Розрахунковий період по-новому

Розрахунковий період — це період, за який робимо розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Увага! У новій редакції Порядку № 1266 розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого працівник працював і сплачував страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески ( п. 25 Порядку № 1266).

А якщо працівник відпрацював менше 12 місяців? Тоді дивимося табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку ( п. 25 Порядку № 1266)

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку ( п. 26 Порядку № 1266)

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку ( п. 27 Порядку № 1266)

 

Як і раніше, місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключайте з розрахункового періоду. Важливо! У новій редакції Порядку № 1266 (ср. 025069200) КМУ доповнив вичерпний перелік поважних причин ще однією — відпусткою без збереження заробітної плати!

Таким чином, тепер поважних причин чотири (див. п. 3 Порядку № 1266):

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати, що надається відповідно до закону (див. ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).

Звертаємо увагу роботодавців, у яких працівники працюють за сумісництвом! Щодо таких осіб розрахунковий період визначають окремо за кожним місцем роботи ( п. 30 Порядку № 1266).

Після того як розрахунковий період визначений, необхідно підрахувати кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Розрахунок середньої зарплати і для оплати днів тимчасової непрацездатності, і для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами провадите виходячи з календарних днів.

При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуйте тільки дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище).

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати

Пункт 32 оновленого Порядку № 1266 зобов’язує розраховувати середню заробітну плату для оплати періоду тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі відомостей, які включаються до Звіту з ЄСВ (форма № Д4). З урахуванням положень п. 3 Порядку № 1266 можна зробити висновок: у розрахунку середньої зарплати братимуть участь нараховані за розрахунковий період виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати у сумах, зазначених у графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за відповідні місяці.

Лікарняні та допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, попри те, що відомості про їх суми вказують у Звіті з ЄСВ. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі у розрахунку лікарняних/декретних. Отже, і виплатам, нарахованим за такі дні, там місця немає.

Розраховуєте лікарняні/декретні суміснику? Тоді майте на увазі, що сумарна заробітна плата, з якої обчислюються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ**.

** Максимальна величина бази справляння ЄСВ рівна в липні — листопаді 2015 року — 20706 грн., у грудні — 23426 грн.

Як бачите, при розрахунку лікарняних за оновленим Порядком № 1266 не має значення, нарахована виплата за відпрацьований час чи ні. Крім того, не потрібно робити перерахунок заохочувальних і компенсаційних виплат, що мають разовий характер, якщо вони нараховані в місяці, не відпрацьованому працівником повністю з поважних причин.

Переходимо безпосередньо до розрахунку лікарняних і декретних.

Розрахунок лікарняних і декретних

За страховими випадками, що настали з 04.07.2015 р., суму виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю визначаєте за такою формулою:

Л = ЗПсер х С : 100 х К,

Зверніть увагу: оплаті підлягають календарні дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності, а не робочі, як це було раніше.

де Л — сума лікарняних;

ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, який встановлюється залежно від страхового стажу;

К — кількість пропущених у зв’язку з хворобою календарних днів.

Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах здійснюєте за звичною формулою:

Д = ЗПсер х Кв,

де Д — допомога по вагітності та пологах;

Кв — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Суму середньоденної заробітної плати тепер і для лікарняних, і для декретних обчислюють за єдиними правилами:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована за розрахунковий період сума заробітної плати;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Що робити, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник з поважних причин (див. вище) не мав заробітку? У цьому випадку середньоденну зарплату розраховуєте шляхом ділення тарифної ставки (окладу) або її частини, установленої на день настання хвороби (декретної відпустки), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Тарифна ставка (оклад) працівнику не встановлена? Тоді користуємося новим правилом: розрахунок здійснюєте виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (чи її частини), установленої законом на день настання страхового випадку*** (далі — МЗП) і середньомісячної кількості календарних днів (30,44). Так само дієте, якщо працівник захворів у перший день роботи, однак з урахуванням обмежень, про які йтиметься далі.

*** Мінімальний розмір заробітної плати становить в липні — листопаді 2015 року — 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн.

Важливо! Середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну величину бази справляння ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Її визначаєте, поділивши максимальну величину бази справляння ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Відсоток оплати листка непрацездатності для лікарняних: тепер єдиний

Ми вже з’ясували, що сума лікарняних розраховується шляхом множення денної виплати на кількість календарних днів, пропущених працівником через тимчасову непрацездатність.

У свою чергу розмір денної виплати встановлюється у відсотках від середньоденної зарплати залежно від страхового стажу працівника, якщо він не належить до пільговиків, зазначених у  ч. 1 ст. 24 Закону № 1105****.

**** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Важливо! За лікарняними листами, відкритими починаючи з моменту набуття чинності Порядком № 440***** (на момент підготовки статті не набув чинності), і для оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів соцстраху необхідно використати єдину процентівку, установлену в  ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 (див. табл. 2).

***** Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.

Стосовно лікарняних листів, відкритих до набуття чинності Порядком № 440, для оплати перших п’яти днів хвороби використовуйте процентівку зі старого Порядку від 06.05.2001 р. № 439.

Таблиця 2. Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності

Страховий стаж

% середньої зарплати

до 3 років

50

від 3 до 5 років

60

від 5 до 8 років

70

понад 8 років

100

пільгові* категорії працівників незалежно від страхового стажу

* Особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один з батьків або особа, яка їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

 

Обмеження

Лікарняні. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (уключаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ.

Якщо за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності за даними Держреєстру****** працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, суму лікарняних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП. Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показником середньоденної мінімальної зарплати.

****** Тут і далі — Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Як розрахувати середньоденну мінзарплату? Поділити МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Декретні. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має:

перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ;

бути нижчою за розмір МЗП.

Якщо за останні 12 місяців перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за даними Держреєстру працівник має страховий стаж менше 6 місяців, суму декретних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць:

не вище за двократний розмір МЗП;

не нижче за розмір МЗП.

Для того щоб виконати вимогу щодо працівників зі страховим стажем менше 6 місяців, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показниками середньоденної мінімальної зарплати та середньоденної подвійної мінімальної зарплати.

Середньоденну подвійну мінзарплату отримаємо, поділивши двократний розмір МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

А тепер закріпимо теорію на прикладі.

Приклад. Працівник хворів з 20 по 31 липня 2015 року, що підтверджено листком непрацездатності. Страховий стаж — 10 років і 3 місяці.

Розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настала хвороба, тобто липень 2014 року — червень 2015 року. Дані для розрахунку наведемо в таблиці.

Місяці розрахункового періоду

Кількість календарних днів

Нарахована сума зарплати, грн.

Липень 2014 року

31

3500,00

Серпень 2014 року

31

3500,00

Вересень 2014 року

30

3500,00

Жовтень 2014 року

31

3500,00

Листопад 2014 року

30

3500,00

Грудень 2014 року

31

3500,00

Січень 2015 року

31

3500,00

Лютий 2015 року

28

6616,11

(1750,00 — зарплата за відпрацьований час; 656,25 — лікарняні з 16 по 20 лютого; 709,86 — відпускні з 23 по 28 лютого; 3500,00 — допомога на оздоровлення)

Березень 2015 року

31

3500,00

Квітень 2015 року

30

3500,00

Травень 2015 року

31

3500,00

Червень 2015 року

30

3500,00

Разом

365

45116,11

 

Період тимчасової непрацездатності з 16 по 20 лютого 2015 року (див. таблицю) виключаємо з розрахункового періоду. Тому в розрахунку братимуть участь 360 календарних днів (365 - 5). Відповідно, суму лікарняних за лютий (656,25 грн.) до розрахунку не беремо.

А ось суми відпускних і допомоги на оздоровлення включаємо до розрахунку. Причому матдопомогу враховуємо в повному розмірі, попри те, що частина місяця не відпрацьована з поважної причини.

Таким чином, у розрахунку бере участь заробіток у розмірі 44459,86 грн. (45116,11 - 656,25).

Середньоденна зарплата дорівнює:

44459,86 : 360 = 123,50 (грн.).

Сума оплати днів хвороби:

— за рахунок коштів роботодавця становитиме 617,50 грн. (123,50 х 5);

— за рахунок Фонду соцстраху — 864,50 грн. (123,50 х 7).

buhgalter911@mail.ua

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться