Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№9
Друкувати

Відкладаємо податковий кредит «до кращих часів»

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
У цій статті нагадаємо правила та нюанси, про які потрібно знати, якщо ви вирішили відкласти «на потім» податковий кредит (ПК).

Базові правила

Строк відображення ПК — 1095 днів. Пункт 198.6 ПКУ дозволяє покупцеві відображати ПК у поточній декларації (тобто без застосування УР) протягом 1095 днів з дати складання податкової накладної (ПН) / «збільшуючого» розрахунку коригування (РК). Тобто якщо ПН/ «збільшуючий» РК зареєстровано:

своєчасно — ПК можна показати в періоді складання ПН/РК або в будь-якому іншому періоді, але не пізніше 1095 днів з дати їх складання;

несвоєчасно — право на ПК виникає в періоді реєстрації ПН/РК і зберігається протягом 1095 днів з дати їх складання.

Тому платник на бажання може не показувати ПК за зареєстрованою ПН відразу. Збільшити ПК у поточній декларації можна буде протягом 3 років (але не пізніше 1095 днів з дати складання ПН).

Причому зверніть увагу! Незважаючи на те, що норма, яка дозволяє платникові відображати ПК протягом 1095 днів, запрацювала з 03.12.2017 р.* (до цього строк був обмежений 365 к. дн.), показувати ПК протягом 1095 можна й на підставі тих ПН, які були складені до 03.12.2017 р.

* Такі зміни відбулися завдяки Закону України від 09.11.2017 р. № 2198-VIII.

Це підтвердили фіскали в листі ДФСУ від 23.02.18 р. № 735/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Як відображати «відкладені» ПН? Платник має право обрати, як показувати ПК за «відкладеними» ПН (право вибору підтверджують і фіскали в листі ДФСУ від 12.02.2018 р. № 575/6/99-99-15-03-02-15/IПК):

— або в поточній декларації (тоді зможемо зменшити податкові зобов’язання поточної декларації);

— або через уточнюючий розрахунок (УР). Але! При варіанті з УР слід пам’ятати, що УР можна подати тільки до декларації того звітного періоду, в якому виникло право на ПК (а не до будь-якого періоду в межах 1095 днів).

До періоду складання ПН (при своєчасній реєстрації ПН); до періоду реєстрації ПН (при несвоєчасній реєстрації ПН).

Варіант з УР доцільний у тому випадку, якщо:

1) ви виявили «заниження» податкових зобов’язань у тому періоді, за який у вас «відкладена» ПН. У такому разі в УР можна буде відобразити й «донараховані» ПЗ і ПК на підставі «резервної» ПН. Таким чином, ви зменшите або зовсім знівелюєте суму недоплати;

2) весь рік здавали порожні декларації і не хочете втратити статус платника ПДВ на підставі п.п. «г» п. 184.1 ПКУ (ср. 025069200). Якщо протягом 12 місяців не було постачань, але водночас були покупки, що формують ПК, то реєстрацію не анулюють. Тому для цього випадку якраз може стати в пригоді «відкладена» ПН. Її можна буде показати для того, щоб з’явилися показники до декларування.

При цьому зазначимо, що просто відображення ПК через УР, якщо ПДВ за період, що виправляється, вже сплачений і ви не донараховуєте за цей період ПЗ у зв’язку з виправленням помилок, створить вам переплату за особовим рахунком (точніше — в інтегрованій картці платника податку). Погашати цією переплатою поточні зобов’язання ви не зможете . Оскільки сума за декларацією в будь-якому випадку має бути списана з ПДВ-рахунку.

І ще один момент. Якщо ви здійснюєте розподіл ПК за п. 199.1 ПКУ і при цьому:

— використовуєте варіант відображення «відкладеного» ПК через УР і

— такий УР подаєте за минулі роки,

то, на думку податківців, переглядати «торішні» розподіли не потрібно. А дані такого поданого в поточному році УР візьмуть участь у розрахунку коефіцієнта розподілу (ЧВ — укр. «частка використання») за поточний рік.

Листи ДФСУ: від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17 і від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17; лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 14.01.2016 р. № 1082/10/28-10-06-11.

Документи — замінники ПН — строк у 1095 днів не застосовний. Правило 1095 днів (право «відкладати» відображення ПК за ПН) не стосується документів — замінників ПН. Наприклад, транспортних квитків, рахунків або чеків. За ними включати суму податку до складу ПК потрібно «період у період». Адже для них п. 198.6 ПКУ жодних винятків не робить.

Відповідно, якщо ПК за документом — замінником ПН у потрібному періоді не відобразили, то потім це можна зробити тільки через УР (подавши його до того звітного періоду, в якому мав бути відображений ПК).

«Зменшуючі» РК — строго «період у період». Також звернемо увагу й на те, що правило 1095 днів не стосується і «зменшуючих» РК. Інакше кажучи, «відтягувати» зменшення ПЗ не можна. Адже в п. 198.6 ПКУ говориться саме про можливість довідображення ПК.

«Зменшуючі» РК мають бути відображені:

покупцем — строго в періоді перерахунку, незалежно від того, зареєстрований він чи ні;

продавцем — строго в тому періоді, в якому виникло право на таке зменшення (якщо РК зареєстрований своєчасно — у періоді його складання; несвоєчасно — у періоді його реєстрації).

Причому поки фіскали при визначенні своєчасних/несвоєчасних РК радять орієнтуватися ще на «старі» строки реєстрації (лист ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)**.

** Коментар до нього див. у статті «Строки реєстрації «зменшуючих» РК: що радять фіскали» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

Якщо «зменшуючий» РК за зазначеними правилами не відображений, доведеться подавати УР до відповідного періоду.

Більше того, відображення «зменшуючого» РК не у своєму періоді може створити проблеми з ∑Перевищ.

А ось при «відкладанні» ПК за ПН і «збільшуючими» РК проблем з ∑Перевищ не виникне!

Нюанси

Відклали ПК: чи можна відкласти «компенсуючі» податкові зобов’язання? Відразу скажемо — ПК можна відкласти, а ось компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) (за п. 198.5 ПКУ, п. 199.1 ПКУ) потрібно нарахувати в періоді, в якому виникло право на ПК.

Якщо в покупця вже виникло право на ПК, але він поки що ним не скористався, то відкласти нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ він не може (лист ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Адже незважаючи на те, що п. 198.6 ПКУ дозволяє покупцеві формувати ПК протягом 1095 днів з дати складання ПН, п. 198.5 ПКУ такого перенесення для нарахування ПЗ не передбачає.

Тому:

— якщо ПН не зареєстрована (у тому числі якщо ПН заблокована), то «компенсуючі» ПЗ не нараховуємо — а чекаємо, поки вона буде зареєстрована та в нас з’явиться право на ПК (вкотре нагадаємо, за своєчасно зареєстрованими ПН — таке право з’являється в періоді складання ПН, за несвоєчасними — у періоді реєстрації);

— якщо ПН зареєстрована (право на ПК виникло), але захотіли відкласти за нею ПК з урахуванням 1095 днів (п. 198.6 ПКУ), то «заразом» відкласти й «компенсуючі» ПЗ не можемо. Нарахувати їх доведеться відразу — у періоді виникнення права на ПК, «за» реєстрацією ПН;

Відкласти нарахування «компенсуючих» ПЗ можемо, якщо про неоподатковуване/негосподарське використання не знали при купівлі. У такому разі «компенсуючі» ПЗ нарахуємо за фактом неоподатковуваного/негосподарського використання товарів /послуг/необоротних активів.

— якщо в ПН припустилися помилки (ПН помилкова), то право на ПК (тобто й необхідність нарахування «компенсуючих» ПЗ) виникне тільки після виправлення постачальником ПН.

У поточному місяці виникло тільки право на ПК. Чи можна не показувати ПК і не здавати декларацію? Можна, але за умови, що немає від’ємного значення минулих періодів.

Достатньою підставою для неподання податкової декларації є відсутність у звітному періоді двох факторів: (1) об’єкта оподаткування і (2) показників декларування (п. 49.2 ПКУ).

Якщо ви правом на ПК за зареєстрованою ПН не скористалися у звітному періоді його виникнення, то й обов’язку декларувати такий ПК у цьому періоді у вас немає. Оскільки немає показника, що підлягає декларуванню, а отже, немає й обов’язку подавати податкову декларацію.

Єдине, варто пам’ятати про від’ємне значення з ПДВ. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, підлягає бюджетному відшкодуванню та/або зараховується до складу податкового кредиту (ПК) наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ПКУ). Отже, навіть за відсутності об’єкта оподаткування та інших показників, що підлягають декларуванню, від’ємне значення попередніх періодів платник податків зобов’язаний «тягнути» в деклараціях подальших періодів. Тобто в такому разі платник ПДВ зобов’язаний подавати податкову декларацію.

«У разі, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період не подається» (категорія 101.22 ЗІР).

При цьому варто врахувати таке: якщо раптом потім виявиться, що показники до відображення декларації все-таки були, то тоді наслідки будуть такими ж, як при несвоєчасному поданні декларації .

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія ПДФО + ВЗ + ЄСВ = єдина звітність...
27906 33
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд