Документи на проданий товар: чи потрібні ФОП на ЄП?
Для тих, хто «потрапив» на облік товарних запасів за п. 12 ст. 3 Закону про РРО, відповідь передбачувана: документи потрібні! Але зараз хотілося б зупинитися саме на ФОП без ризикової діяльності. Це ФОП-єдиноподатник (неважливо, якої групи), що не зареєстрований платником ПДВ і не реалізує технічно складні побутові товари, лікарські засоби, вироби медпризначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Що з такими безризиковими ФОП на ЄП?
Голова Комітету зазначає, що ФОП на єдиному податку «не звітують про витрати на придбані ними товари, а отже, не зобов’язані підтверджувати придбання товарів первинними документами в цілях податкового контролю».
Спасибі. Але…
Напевно, слід віддати належне Комітету за просування такого ліберального трактування в життя. Але питання це виникло не на рівному місці. Воно не таке очевидне, як хотілося б. І залежати буде передусім від сприйняття меседжа Комітету податківцями.
Слова голови Комітету формалізовані в листі Комітету від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504.
«…Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України…».
Логіка зрозуміла. Вона повністю співзвучна з тим, що говорив голова Комітету. І що цікаво, є вже реакція податківців на рівні роз’яснень у ЗІР. ДПСУ:
1. Вивісила роз’яснення (категорія 107.01.06), у якому повністю продубльовано висновок з листа Комітету (zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).
2. Перевела до розряду нечинних з 01.01.2022 роз’яснення (категорія 107.05), у якому була наочно відображена «специфіка» роботи податківців з «бездокументними» ФОП:
«…При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ».
Як мовиться, «куй залізо, поки не згасло». Можна порадити: доки зірки стали саме так, отримайте на свою адресу письмову індивідуальну податкову консультацію під свої умови роботи. Нагадаємо, що її наявність оберігає вас від застосування фінсанкцій (п.п. 112.8.2 ПКУ).
«Агенти впливу»
Власне виконання функцій податкового агента (п.п. 168.1.1 ПКУ, пп. 171.2, п.п. 176.2, п.п. 297.3 ПКУ) і є «темною стороною» питання, що нас цікавить.
Ось «історія» з життя ФОП на єдиному податку, який при документальній перевірці не пред’явив податківцям первинку на проданий товар. «Виявлення факту неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам» відбувалося в його випадку таким нехитрим чином (див. далі).
«У зв’язку з непідтвердженням ФОП факту закупівлі товару у інших суб’єктів господарювання, податковий орган дійшов висновку, що позивачем товар отримувався у фізичних осіб, тому вона як податковий агент повинна була утримати з них податок на доходи і перерахувати його до бюджету…
Розраховуючи суму податкових зобов’язань, відповідач [податковий орган] не встановив конкретних фактів виплати позивачем доходів на користь фізичних осіб, з яких позивач повинен був би утримувати податок, а тільки узяв увесь загальний обсяг отриманого доходу, який зменшений на умовний середній розмір торговельної надбавки за словами позивача, і отримана сума в повному обсязі узята як виплачений позивачем дохід на користь невстановлених фізичних осіб».
Ось так. Немає документів? Отже, усе, що ФОП продав, було куплено ним у невстановлених фізичних осіб. Далі податківці взяли весь задекларований дохід. Відняли умовну торговельну надбавку. Помножили на ставку ПДФО. Ось і сума несплаченого ПДФО-зобов’язання вийшла. Вона ж — база для штрафів.
Податківці не здавалися до останнього. Але в усіх трьох судових інстанціях програли (підсумок — ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі № 808/8494/15, reyestr.court.gov.ua/Review/66550177).
Схожі історії, які теж закінчилися перемогою ФОП: reyestr.court.gov.ua/Review/43414370, reyestr.court.gov.ua/Review/65516463, reyestr.court.gov.ua/Review/67280731.
Що важливо! Судових розглядів такого роду, в принципі, не так уже й багато. Тобто практику такого поводження з «бездокументними» ФОП на єдиному податку повсюдною назвати безумовно не можна. Але і про повну відсутність проблем у таких ФОП, як це сьогодні намагаються піднести, теж говорити, очевидно, не зовсім коректно ☹.
Чи можна сподіватися, що податківці зважаючи на таку судову практику і позицію Комітету дійсно не чіплятимуться до «бездокументних» ФОП?
Складно дати відповідь. В усіх описаних випадках податківці діяли вкрай незграбно. Факт відсутності документів видавали за факт купівлі в невстановлених фізичних осіб. При визначенні нібито неутриманого ПДФО «танцювали» не від виплат конкретним фізичним особам, а від задекларованого підприємцем доходу. Мовляв, усе, що продав — купив у фізосіб. Іноді навіть не утруднялися відняти торгову націнку ФОП. Чим зрештою і визначали підсумок судових розглядів.
Таких огульних дій податківці, очевидно, робити дійсно не будуть. Але спроби при перевірці «бездокументного» ФОП «розкопати» факти виплати доходу на користь фізосіб (наприклад, через аналіз виплат з поточного рахунку ФОП) або спроби вивести ФОП на визнання ним самим того факту, що він виплачував доходи фізособам з усіма відповідними наслідками, робитися епізодично, вочевидь, будуть і надалі.
Чи є в законодавстві пряма однозначна відповідь щодо питання, яке нас цікавить?
Те, що платник єдиного податку не повинен підтверджувати витрати первинкою, оскільки він звільнений від ведення обліку витрат, зрозуміло кожному. Із цим ніхто не сперечається.
Але тільки-но в цій «історії» з’являються виплати на користь фізосіб (у т. ч. ФОП), ми виходимо за межі власне обліку витрат.
Оскільки вже стикаємося не з обліком витрат як таким, а з вимогами ПКУ в частині утримання/неутримання за певних умов ПДФО/ВЗ, подання відповідної звітності, контролем податківцями виконання цих вимог.
А якщо придбавалося все в юридичних осіб?
Може бути і така тактика для «бездокументного» ФОП. У разі претензій з боку податківців — стверджувати, що у фізосіб (у тому числі ФОП) він ніколи нічого не купував. Усе купував у юросіб. У ПКУ немає вимоги до ФОП на єдиному податку мати документи на товар. Витрати він не обліковує і не підтверджує. При виплаті доходів на користь юридичних осіб (резидентів) податкового агентства не виникає.
Тобто все добре. Коли б не одне «але» — у «бездокументного» ФОП немає жодних документальних слідів господарських операцій.
Так, податківцям складно стверджувати зворотне (якщо немає прямих свідчень виплат доходу на користь конкретних фізосіб).
Так, у разі судового розгляду (якщо ФОП оскаржить у суді застосовані до нього як до податкового агента донарахування та санкції) обов’язок з доведення правомірності свого рішення лежить саме на податківцях (п. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства).
Але це не означає, що ФОП нікому нічого обґрунтовувати/доводити не доведеться. Суд може запропонувати дати пояснення і докази самому ФОП. Тому якщо справа дійде до суду, то аргументацію краще вибудовувати таким чином, що податківці повинні були визначити конкретних отримувачів доходу — фізосіб, з’ясувати їх статус (ФОП вони чи звичайні фізособи), конкретні суми виплат (об’єкт і база оподаткування), конкретний період, у якому відбувалася виплата. Без цього донарахування ПДФО/ВЗ, застосування інших наслідків є незаконним.
ФОП — не податковий агент і щодо ФОП: так чи ні?
За великим рахунком, вектор судових рішень зараз іде в той бік, що податкове агентство виникає лише в разі, коли при виплаті фізособі доходу з нього (доходу) повинен утримуватися ПДФО/ВЗ.
Постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/809/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/80168421), постанова Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 809/4194/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/99977212).
Відповідно, якщо ФОП виплачує підприємницький дохід іншому ФОП, коли обов’язку утримувати ПДФО/ВЗ із виплати немає, то немає і податкового агентства.
Це, скажімо так, додає ще один плюс у скарбничку необов’язковості «витратної» первинки.
Інше питання, що тут повинен також виконуватися певний «документальний» ритуал. Потрібна копія документа, що підтверджує підприємницький або єдиноподатковий статус одержувача доходу. А податківці із завидною впертістю всупереч позиції судів продовжують наполягати, що ФОП таки є податковим агентом у частині відображення таких виплат — раніше у ф. № 1ДФ, а тепер — у додатку 4ДФ об’єднаної ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звітності. Тому таку лінію оборони — «так, виплачував на користь ФОП, але я не податковий агент» — очевидно, краще не гнути. Оскільки податківці, ймовірно, захочуть застосувати «документально-звітні» штрафи (див. далі).
Висновки
1. Зовсім не факт, що в «бездокументного» ФОП на єдиному податку (пам’ятайте, що ми зараз говоримо про безризикового ФОП) будуть проблеми через відсутність документів на товар. Податківці в акті перевірки зобов’язані чітко викласти факт порушення і послатися на підтвердні документи / податкову інформацію. Якщо в податківців немає документів/інформації про виплату ФОП доходів на користь фізосіб, то, ймовірно, питання це при перевірці навіть не буде порушуватися.
2. Якщо при документальній перевірці «бездокументного» ФОП податківці таки знайдуть свідчення/докази виплат ФОП доходів на користь конкретних фізосіб (у т. ч. на користь ФОП) з конкретними сумами, в т. ч. якщо сам ФОП, що перевіряється, їм у цьому допоможе, то, ймовірно, буде застосована така штрафна плеяда: донарахування ПДФО/ВЗ (19,5 % від суми виплати), штраф за донарахування ПДФО/ВЗ 10 % від суми донарахування за п. 123.1 ПКУ (якщо податківці не візьмуться доводити наявність умислу), штраф за неподання раніше ф. № 1 ДФ / наразі — об’єднаної звітності з додатком 4ДФ — 1020 грн за п. 119.1 ПКУ, штраф за незабезпечення збереження документів — 1020 грн за п. 121.1 ПКУ (ср. ).
Можливо, податківці обмежаться лише вибірковим застосуванням цих штрафів, але гарантувати нічого не можна. Усе залежатиме від конкретних обставин.
Так, є карантинний штрафний мораторій (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але він покриває тільки порушення, вчинені з 01.03.2020 до закінчення карантину. Він рятує від штрафів за ПКУ. А від донарахування власне ПДФО/ВЗ не рятує.
Так, у випадку з виплатами на користь не звичайних фізосіб, а ФОП суди вважають, що ФОП, який виплачує підприємницький дохід іншому ФОП — не податковий агент. Відповідно в суді можна буде спробувати всі ці донарахування і санкції «відбити». Але, знову-таки, це теж не буде просто.
3. Якщо жодних фактів виплат на користь фізосіб податківці при перевірці ФОП не знайдуть, але штрафні наслідки спробують застосувати на підставі «припущень», ФОП треба наполягати на тому, що доки не будуть визначені конкретні отримувачі доходу — фізособи, з’ясований їх статус (ФОП вони чи звичайні фізособи), конкретні суми виплат (об’єкт і база оподаткування), конкретний період, у якому відбувалася виплата, говорити про донарахування податків / застосування санкцій не можна. Жодних непрямих методів визначення податкових зобов’язань у цьому випадку ПКУ не допускає. Як бачимо, судова практика позитивна!
Блоги 
