Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2022/№9
Друкувати

Токени знову обов’язкові?!

Казанова Марина, налоговый эксперт
Знову на порядку денному гостро постало питання застосування токенів. Точніше — кваліфікованих електронних підписів і печаток. Вони не можуть зберігатися на звичайних файлових носіях. Для їх зберігання потрібні саме токени і К°. На деякий час ми про цю проблему мали змогу забути. І ось знову.

Нагадаємо, що Закон про електронні довірчі послуги* передбачає три види електронних підписів/печаток: звичайні, удосконалені і кваліфіковані. Особливість останніх полягає в тому, що вони повинні зберігатися в спеціальному захищеному засобі. Тобто, наприклад, не на звичайній флешці або на комп’ютері, а в спеціальному засобі, який забезпечує додатковий захист.

* Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Зокрема, таким засобом і є токен. Але не лише він! Закон говорить, що це може бути як апаратно-програмний пристрій, апаратний пристрій, так і програмне забезпечення. Наприклад, підходить і захищене хмарне сховище.

Приклади «хмарних» кваліфікованих електронних підписів — SmartID від «ПриватБанку» (безкоштовно), Cloud Key від ЦСК «Україна» (платно).

Що зобов’язує суб’єкта господарювання застосовувати кваліфікований електронний підпис?

Передусім Закон про електронні довірчі послуги (ст. 17), який говорить про те, що електронна взаємодія юридичних і фізичних осіб, яка вимагає відправлення, отримання, зберігання електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні мати власноручний підпис, а також ідентифікація в електронних системах органів влади повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Логічне «продовження» цих вимог бачимо в ПКУ. Він зобов’язує використовувати саме кваліфікований електронний підпис:

— для ідентифікації в Електронному кабінеті (п. 421.5 ПКУ);

— для підписання податкової звітності (п.п. 48.5.1 ПКУ);

— для підписання податкових накладних (ПН) / розрахунків коригування (РК) (п. 201.1 ПКУ).

Забути на деякий час про ці вимоги нам дозволила постанова № 193**. Вона дозволяє не пізніше ніж до 05.03.2022 (за останньою інформацією, Кабмін на засіданні від 23.02.2022 продовжив цю дату до 31.03.2022) там, де потрібно застосування кваліфікованих електронних підписів/печаток, застосовувати удосконалені електронні підписи/печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

** Постанова КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 № 193.

Такі вдосконалені підписи/печатки не обов’язково зберігати на захищених носіях. У результаті більшість платників пішли саме таким шляхом.

Якщо для підписання звітності/ПН/РК ви використовуєте електронні підписи/печатки, які записані на звичайну флешку/комп’ютер, отже, ви використовуєте удосконалені електронні підписи/печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

А що ж буде після 31.03.2022? По суті, «рятувальний» круг зникає. А це означає, що уже після вказаної дати платники, які не зберігають електронний підпис на захищених носіях (тих же токенах), матимуть проблеми з реєстрацією ПН/РК, підписанням звітності і можливістю користуватися Електронним кабінетом.

А що з програмними РРО (ПРРО), адже там теж використовуються електронні підписи/печатки? Тут, на щастя, питання гостро не стоїть. Оскільки для ПРРО дозволяється використовувати як кваліфікований, так і удосконалений електронний підпис/печатку.

У ст. 3 Закону про РРО прямо вказано: «застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій».

Те саме бачимо і в «підзаконному» Порядку № 317***.

*** Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

Удосконалені підпис/печатка можуть зберігатися на звичайній флешці, комп’ютері. Тому тут без змін.

Що робити? Були сподівання, що КМУ все-таки перенесе дату «05.03.2022» на пізніший строк. Але вони виправдалися лише частково. Камбін, судячи з наявної інформації, 23.02.2022 відстрочив застосування «захищених носіїв» лише до 31.03.2022 (тексту постанови на момент підготовки матеріалу немає). Але таке відстрочення проблему не вирішує.

Є кабмінівський законопроєкт № 6085 від 23.09.2021, яким передбачається підправити ПКУ. Передбачити, що для підписання, тієї ж податкової звітності, ПН/РК, ідентифікації в Електронному кабінеті може використовуватися «електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису». Тобто цей той підпис, який має бути отриманий у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. При цьому немає умови, що такий підпис обов’язково повинен зберігатися в засобі кваліфікованого електронного підпису (захищеному). Це цілком може бути і вдосконалений підпис на звичайному носії. Але у Верховної Ради ще не дійшли руки до розгляду цього законопроєкту. Тому потрібно вживати заходи щодо переходу на КЕП, що зберігаються на захищеному носії.

«Куди бігти»? Для отримання кваліфікованого електронного підпису/печатки треба звернутися до кваліфікованого представника електронних довірчих послуг (по суті, це ті ж суб’єкти, які «видали» вам електронні підписи/печатки). Якщо йдеться про діючі електронні підписи/печатки від податківців, то їх можна і дистанційно «перезаписати» (повторно сформувати сертифікати) на захищений носій. Зробити це можна за адресою: acskidd.gov.ua/manage-certificates (попередньо скачавши відповідне ПЗ). Звісно, у вас при цьому повинен бути свій захищений носій (то й же токен).

фото автора У фокусі
Віталіна Клец Річна звітність ФОП за 2022 рік...
29057 22
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам