Звіт про пільги. Заповнюємо легко

Як ми вже зазначали, форма Звіту про пільги та порядок її заповнення прописані Порядком № 1233. Зауважимо: ще 23.02.2016 р. на офіційному порталі ДФС України* було оприлюднено проект нової форми Звіту про суми податкових пільг та порядку його заповнення. Проте наразі цей проект так і залишився у «проекті», а Звіт про суми податкових пільг за 9 місяців 2016 року доведеться подавати за старою формою та правилами. Ітак, пригадаємо порядок і правила заповнення «пільгового» Звіту.

* Див. http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/66735.html

Хто повинен звітувати?

Звітувати повинні так звані пільговики, тобто (1) суб’єкти господарювання — платники податків, які (2) використовують податкові пільги (п. 1 Порядку № 1233).

(1) У свою чергу, суб’єктами господарювання (далі — СГ) є ( ст. 55 ГКУ):

— юридичні особи: державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи;

— фізичні особи — підприємці.

Зауважте: відокремлені підрозділи юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України), хоча й віднесені до платників податків ( п. 15.1 ПКУ), але суб’єктами господарювання не є. Тому вони не складають і не подають цей Звіт. А про пільги в цілому в такому разі відзвітує суб’єкт господарювання (головне підприємство) за місцем своєї реєстрації.

(2) Платник податків подає Звіт, якщо використовує пільгу, зазначену в Довіднику податкових пільг. Якщо позиції з такою пільгою в Довіднику немає, то й обов’язку звітувати теж немає. Такий висновок побічно випливає з консультації, розміщеної в підкатегорії 102.22 БЗ, в якій податківці стверджують, що в Довіднику пільг зазначені всі податкові пільги. Звідси можна припустити, що будь-яка інша несплата податку на підставі норм ПКУ контролерами пільгою не вважається і відповідно на такі суми Звіт не подаємо.

Нагадаємо: неприбуткові організації, що стали з 01.01.2015 р. неплатниками податку на прибуток, Звіт можуть не подавати. Та й окремих кодів пільг для неприбутківців у Довіднику теж немає.

Важливо! Як зазначено в п. 3 Порядку № 1233, якщо суб’єкт господарювання у звітному періоді пільгами не користувався, то подавати Звіт за такий період теж не потрібно. Але майте на увазі: оскільки Звіт заповнюємо наростаючим підсумком, то, якщо, наприклад, ви користувалися пільгою на початку року, а потім перестали, Звіт доведеться заповнювати та подавати до кінця такого року (див. підкатегорію 101.29 БЗ).

Строки та місце подання Звіту

Суб’єкти господарювання подають Звіт за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем своєї реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду (п. 3 Порядку № 1233). Тобто його подають до податкового органу за своїм місцем обліку як платника податків. До речі, непряме тому підтвердження виходить з шапки Звіту (рядок 5).

Отже, найближчий Звіт за 9 місяців 2016 року подаємо не пізніше 9 листопада 2016 року. Важливо!

Незважаючи на те що строки подання Звіту збігаються зі строками подання податкової декларації, Звіт не є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ПКУ

Як наслідок: правила перенесення граничних строків подання Звіту з п. 49.20 ПКУ не працюють. Отже, якщо граничний строк подання Звіту припаде на вихідний або святковий день, відзвітувати потрібно буде напередодні. Про це також зазначено в листі ДПС у м. Києві від 28.01.2013 р. № 833/10/06-406 (ср. USER_SHOW_ID).

Зверніть увагу ще на одну деталь. Ідеться про пільгу з податку на прибуток. У Порядку № 1233 нічого не зазначено про зв’язок подання Звіту з періодичністю надання декларації з прибутку. Адже визначити суму пільги з податку на прибуток можна тільки за підсумками звітного періоду, коли буде складено додаток ПЗ до декларації з прибутку. До цього моменту у такого платника немає пільги в розумінні ст. 30 ПКУ і Порядку № 1233. Таким чином,

якщо суб’єкт господарювання є річним платником податку на прибуток і користується виключно пільгами з прибутку, щокварталу подавати Звіт про пільги у нього необхідності немає

Такої самої позиції дотримуються податківці, причому подавати «пільговий» Звіт потрібно у строки подання річної декларації з прибутку (60 календарних днів згідно з п.п. 49.18.3 ПКУ ) (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ).

Проте у випадку використання пільг з інших податків, де звітний період — місяць та/або квартал (припустимо, пільг з ПДВ), щоквартального подання Звіту про пільги не уникнути. Водночас відображати пільгу з податку на прибуток у ньому не потрібно. Усі дані буде відображено у Звіті, поданому за рік.

Загальний порядок заповнення Звіту

Як зазначалося вище, Звіт про суми податкових пільг заповнюється з початку року наростаючим підсумком. Сума пільг наводиться у гривнях, без десяткових знаків з відповідним округленням за встановленими правилами. Про механізм заповнення Звіту йдеться в п. 4 Порядку № 1233 і такий самий порядок цитують податківці (див. підкатегорію 135.02 БЗ). Так, графи Звіту заповнюються таким чином:

* Вважаємо, що при заповненні Звіту потрібно користуватися останньою версією довідника, яку податківці затвердили на момент подання звітності, тобто при заповненні Звіту за 9 місяців 2016 р., керуємося переліком пільг, затвердженим станом на 01.10.2016 р. ( Довідники № 80/1 і № 80/2).

Найбільше запитань виникає при заповненні графи «Сума податкових пільг». Детальний механізм заповнення цієї графи прописано щодо:

— ПДВ у наказі № 167;

— податку на прибуток у Методичних рекомендаціях ДПАУ від 06.06.2012 р. № 15709/7/15-1217 «Про пільги з податку на прибуток» (далі — Методрекомендації ).

Одразу зазначимо, що обидва вищезазначені нормативні документи істотно застаріли, хоча сам механізм розрахунку пільги почерпнути з них ще можливо.

Щодо решти податків і зборів, то суму податкової пільги розраховуємо самостійно — як суму податку/збору, яку повинен був би сплатити СГ, якби не користувався пільгами.

Почнемо розмову з порядку відображення у Звіті пільги з ПДВ.

Пільги з ПДВ у Звіті про пільги

Як зазначено вище, при підрахунку сум пільг з ПДВ орієнтуємося на наказ № 167. Суми ПДВ, не сплачені до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування (п. 4 наказу № 167).

Водночас згідно з п. 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються тільки за операціями з постачання товарів та/або послуг, які перш за все є об’єктами обкладення ПДВ та які згідно з ПКУ і міжнародними договорами України, що ратифіковані Верховною Радою України:

(1) звільнені від оподаткування або

(2) оподатковуються за нульовою ставкою і ставкою 7 %,

(3) а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування у сфері сільського господарства.

Зауважте: незважаючи на те, що в п. 8 Порядку № 1233 нічого не зазначено про визнання податковою пільгою використання зниженої «медставки» (7 %) з ПДВ, податківці застосування такої ставки також вважають пільгою (згідно з Довідником пільг коди пільг — 14010508, 14010509, 14010510). При цьому суму такої пільги податківці радять визначати як різницю між 20 % ставкою ПДВ і 7 % ставкою ПДВ (див. підкатегорію 101.29 БЗ).

Ще один важливий момент: суму податкових пільг з ПДВ за відповідний період розраховуємо з урахуванням уточнюючих розрахунків, що належать до такого періоду, і розрахунків коригувань до податкових накладних (див. підкатегорію 101.29 БЗ).

Отже, розглянемо порядок розрахунку сум податкових пільг залежно від особливостей оподаткування операцій.

(1) Пільга зі звільнення від ПДВ ( ст. 197 ПКУ і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Для визначення суми пільги при постачанні товарів/послуг, звільнених від ПДВ (СП_звіл.), платник може скористатися такою формулою (п. 1 розд. ІІ Порядку 167):

СП_звіл. = (V_{пост. звіл.} - (V_{придб. з ПДВ} + V_{придб. без ПДВ})) х С_ПДВ

де:

V_{пост. звіл.} — обсяги операцій, звільнених від обкладення ПДВ. Беремо дані з ряд. 5 розділу I «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ. Причому обираємо пільгові постачання, що підлягають детальній розшифровці у третій частині таблиці 1 додатка Д6 до розділу I «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ;

V_{придб. з ПДВ} — обсяги придбання товарів (послуг), що були придбані з ПДВ і використані в пільгових операціях;

V_{придб. без ПДВ} — обсяги придбання товарів (послуг), що були придбані без ПДВ і використані в пільгових операціях;

С_ПДВ — ставка ПДВ (20 %).

Ще одна деталь у механізмі розрахунку сум податкових пільг. Нагадаємо, що на сьогодні покупці всю суму ПДВ, сплачену при придбанні товарів/послуг, які планується використовувати в негосподарських та звільнених від оподаткування операціях, уключають до складу податкового кредиту. Потім нараховують «компенсуючі» ПЗ ( п. 198.5 ПКУ) виходячи з бази обкладення ПДВ, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Відображаємо «компенсуючі» податкові зобов’язання в рядку 4 розділу I декларації з ПДВ, затвердженій наказом № 21. Тому для розрахунку показника V_{придб. з ПДВ} обираємо базу оподаткування із зазначеного рядка декларації з ПДВ.

При визначенні показника V_{придб. без ПДВ} доведеться «попотіти». Річ у тім, що дані про всі безПДВшні придбання (і для оподатковуваних, і для пільгових операцій) відображаємо в ряд. 10.3 декларації з ПДВ. Причому в додатку Д5 до декларації з ПДВ такі безПДВшні купівлі не розшифровуються. Тобто доведеться обрати такі дані з первинних документів на придбання товарів/послуг, використаних у звільнених операціях.

Важливо! Для розрахунку беруться тільки ті придбання, що стосуються операцій з постачання звільнених товарів (послуг) звітного податкового періоду, за який подається «пільговий» Звіт. Так, якщо підприємство у II кварталі 2016 року придбало товари та відобразило їх у розділі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ і відповідно в рядку 4 розділу I «Податкові зобов’язання», проте такі товари не були продані, то у II кварталі такі товари не враховуються в показниках обсягів придбаних і використаних товарів, оскільки вони фактично ще не використані в пільгових операціях. Обсяги таких товарів будуть ураховані у витратах тільки того податкового періоду, коли відбудеться продаж товарів.

Тому, для точного розрахунку показників V_{придб. з ПДВ} і V_{придб. без ПДВ} обсяги постачань потрібно очистити від вартості товарів/послуг, які планувалося використовувати в пільгових операціях, але фактично вони залишилися на складі. Тобто доведеться врахувати збільшення залишків таких товарів на кінець кварталу.

(2) Пільга із застосуванням нульової ставки ПДВ. Щоб визначити суму пільги при постачанні товарів/послуг за нульовою ставкою (СП_{0 %}), платник податку може скористатися такою формулою:

СП_{0 %} = (V_{пост, 0 %} - V_придб.) х С_ПДВ,

де:

V_{пост, 0 %} — обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою. Дані — з рядків 2 і 3 розділу I «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ;

V_придб. — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), що використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою;

С_ПДВ — ставка ПДВ (20 %).

Увага! Ураховують тільки придбання, що стосуються постачання товарів/послуг з нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою протягом звітного періоду. Тобто, як і у випадку зі звільненими операціями, потрібно врахувати збільшення/зменшення на кінець звітного кварталу залишків товарів, придбаних для «нульових» операцій.

Пільга із застосуванням зниженої медставки (7 %). Ураховуючи, що наказ № 167 у розрахунку цієї пільги не помічник (оскільки вже дуже застарілий), контролери у своїй консультації, розміщеній у підкатегорії 101.29 БЗ, запропонували таку формулу розрахунку суми пільг:

Сума пільги = (V_пост - V_придб) х (20 % - 7 %),

де:

V_пост — обсяг постачань (база оподаткування) лікарських засобів і медвиробів на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %. Дані беремо з ряд. 1.2 розділу I «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ з детальною розшифровкою таких операцій у додатку Д5 до декларації з ПДВ;

V_придб — обсяг операцій з придбання товарів/послуг (база оподаткування), використаних в операціях з постачання лікарських засобів і медвиробів (у тому числі для їх виготовлення), що оподатковуються за ставкою 7 %.

(3) Спецрежимна пільга з ПДВ. Щоб визначити суму пільги при застосуванні спецрежиму з ПДВ (СП_спец.), сільгосппідприємство користується такою формулою:

СП_спец. = ПЗ_{декларацій},

де:

ПЗ_{декларацій} — сума ПДВ, що спрямовується на спецрахунок, відповідно до спецрежимної декларації з ПДВ. Беремо дані з рядка 18.2 розділу III «Розрахунки за звітний період» декларації з ПДВ для підприємств, як тих, що обрали спецрежим з ПДВ згідно з п. 209.2 ПКУ (пільги: 14060450, 14060451, 14060452 в Довіднику № 80/1), так і тих, що спецрежим не обрали. Нагадаємо: підприємства, що не обрали спецрежим, суми ПДВ, належні сплаті до бюджету, залишають у своєму розпорядженні згідно з п. 209.18 ПКУ (пільга 14060453 у Довіднику № 80/1) і відображають такі суми також у рядку 18.2 декларації з ПДВ.

Пільга з податку на прибуток у Звіті про пільги

Перш за все зазначимо, що розрахунок прибутку, який звільняється від оподаткування, відображається в додатку ПЗ до рядка 05 декларації з податку на прибуток (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ). Додаток ПЗ заповнюють підприємства, прибуток яких звільнено від обкладення податком на прибуток. Перелік таких суб’єктів наведено у ст. 142 ПКУ. До їх числа належать:

— підприємства та організації, що засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю;

— Чорнобильська АЕС на період виконання робіт з підготовки до зняття і зі зняття з експлуатації енергоблоків АЕС і виконання робіт з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

— підприємства, що отримали міжнародну технічну допомогу або кошти держбюджету, для реалізації міжнародної програми Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття».

Причому для всіх трьох категорій платників податків норми ПКУ передбачають цільове використання звільнених від оподаткування коштів ( пп. 142.1 — 142.3 ПКУ).

Таким чином, якщо за результатами діяльність СГ отримав прибуток від пільгової діяльності, то він зобов’язаний зазначити у Звіті про пільги суму податку, що залишилася не сплаченою до бюджету у зв’язку з таким звільненням.

Сума пільги з податку на прибуток визначається шляхом множення отриманого значення з рядка 05 додатка ПЗ до декларації з прибутку на чинну ставку податку

Незважаючи на те, що в консультації, розміщеній у підкатегорії 102.22 БЗ, податківці, перелічуючи пільги з податку на прибуток, згадують тільки ст. 142 ПКУ, очевидно, що це далеко не весь перелік пільг. Наприклад, тимчасово на період проведення антитерористичної операції не застосовується збільшуюча фінрезультат податкова різниця згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ на суму грошових коштів та/або вартості товарів, перерахованих (переданих) згідно з умовами, прописаними в п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Причому в Довіднику № 80/1 контролери таку пільгу зазначити не забули (див. код пільги 11020310).

Крім того, до переліку податкових пільг включаються не тільки операції, пов’язані з пільговими видами діяльності. Як було зазначено раніше, у зменшення оподатковуваного прибутку враховуємо «старі» збитки ( п.п. 140.4.2 ПКУ), які відображаємо через загальний додаток РІ до декларації з прибутку, а не через ПЗ (код пільги 11020301 Довідника № 80/2). Також відповідно до Довідника № 80/2 (код пільги 11020302) відображаємо як податкову пільгу зменшення «ціннопаперового» фінансового результату за звітний період на «ціннопаперові» збитки минулих періодів ( п.п. 141.2.4 ПКУ).

І не забудьте про пільгу при виплаті доходу нерезиденту. Так, якщо резидент скористався перевагою міжнародних договорів та утримав з доходу нерезидента податок за зниженою ставкою (або не утримав його зовсім), він зазначає таку суму пільги у Звіті про суми податкових пільг під кодом 11020025 «Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України».

Як виправити помилку?

Формою Звіту, а також Порядком № 167 не передбачено механізм подання уточнюючого Звіту, тому

допущені помилки слід виправляти в наступному Звіті в межах року

На це також вказують податківці у своїх роз’ясненнях (див. підкатегорію 135.02 БЗ). Причому за такі помилки жодні штрафні санкції платнику податків не загрожують.

До того ж неможливо застосувати штрафи і згідно зі ст. 123 ПКУ, оскільки на підставі Звіту не відбуваються визначення податкових зобов’язань до сплати ( п. 123.1 ПКУ) і використання сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання податкової пільги ( п. 123.2 ПКУ).

Тож, наприклад, арифметичну помилку у Звіті за шість місяців 2016 року (якщо, скажімо, помилково порахували суму пільги) можна виправити в наступному Звіті за дев’ять місяців 2016 року. Для цього досить у Звіті за дев’ять місяців зазначити правильну суму пільги. Більше того, навіть у ситуації, коли, наприклад, ви повинні були подати Звіт, але з якихось причин його не подали, виправитися можна також у наступному звітному періоді поточного року. Для цього у Звіті за наступний звітний період показуємо невраховану суму пільг.

Але знайте: такий спосіб підійде тільки для виправлення помилок поточного року. А ось так виправитися за минулорічні помилки не вийде. Форма Звіту не містить для цього необхідних рядків, а коригувати показники поточного звітного періоду на минулорічні теж не годиться, оскільки в поточному році це призведе до перекручення інформації про суму пільг.

Відповідальність за неподання Звіту

Як наголошувалося, Звіт про суми пільг не є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ПКУ. Пояснення цьому просте: це не документ, на підставі якого нараховують та/або сплачують податкове зобов’язання ( п.п. 14.1.156 ПКУ, п. 2 Порядку № 1233). Це, до речі, підкреслювали й контролери (див. лист ДПС у м. Києві від 28.01.2013 р. № 833/10/06-406). Тому санкції як за неподання податкової декларації згідно зі ст. 120 ПКУ тут не загрожують. Ну а помилки в «пільговому» Звіті, як зазначалося вище, до нарахування штрафних санкцій не призводять (див. підкатегорію 135.02 БЗ).

Проте не радимо нехтувати поданням «пільгового» Звіту. Оскільки за відсутність податкового обліку, порушення керівником та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку загрожує адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними у ст. 218 — 221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби.

Отже, за неподання/несвоєчасне подання Звіту на посадових осіб може накладатися адмінштраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 грн. до 170 грн.), а при повторному порушенні протягом року — у розмірі від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 грн. до 255 грн.). Про це наполегливо твердять і податківці (лист ДПС у м. Києві від 28.01.2013 р. № 833/10/06-406, підкатегорії 135.02, 138.01 БЗ).

Отже, користуєтеся пільгами — не забудьте відзвітувати. А для закріплення теоретичного матеріалу розглянемо на умовному прикладі заповнення Звіту про суми податкових пільг.

Приклад 1 . Підприємство — платник ПДВ за 9 місяців 2016 року купило у видавництва 5000 штук словників українсько-англійської мов вітчизняного виробництва за ціною 120 грн. (без ПДВ; пільга згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ). Книги були реалізовані за ціною 180 грн. (без ПДВ) за 1 шт.

Розрахуємо суму ПДВ-пільги (п. 1 Порядку № 167):

СП_зв. = (5000 шт. х 180 грн. - 5000 шт. х 120 грн.) х х 20 % = 60000 грн.

У Звіті це відобразиться так, як показано нижче (фрагмент Звіту).

Приклад 2. За 9 місяців 2016 року підприємство реалізувало лікарські кошти на суму 128400 грн. (база оподаткування — 120000 грн., сума ПДВ — 8400 грн.). Операція оподатковується за пільговою ставкою 7% ( абз. «в» п. 193.1 ПКУ). За цей період придбано:

— ліки на суму 96300 грн. (база оподаткування — 90000 грн., сума ПДВ — 6300 грн.);

— супутні товари/послуги, використані при постачанні ліків, — на суму 2400 грн. (база оподаткування — 2000 грн., сума ПДВ — 400 грн.).

У такому разі сума пільги становитиме 3640 грн. (120000 - (90000 + 2000)) х (20 % - 7 %). Заповнюємо Звіт на підставі отриманих даних (див. нижче фрагмент Звіту).

Приклад 3. Уявимо, що платником за підсумками 2015 року був отриманий збиток з податку на прибуток у розмірі 16 тис. грн. При цьому за результатами 9 місяців 2016 року він отримав прибуток у розмірі 5 тис. грн. Платник є «звичайним» підприємством і для оподаткування прибутку використовує основну ставку податку. Декларація з прибутку надається щокварталу. У такому разі сума пільги ( п.п. 140.4.2 ПКУ) становитиме 900 грн. (5000 грн. х 18 %). При цьому Звіт заповнимо, як показано нижче (фрагмент Звіту).

За результатами прикладів 1 — 3 заповнимо «пільговий» Звіт за 9 місяців 2016 року.