Як відшкодувати ПДВ, якщо реєстраційний ліміт з мінусом?
Як відомо, бюджетному відшкодуванню підлягає сума від’ємного значення податку на додану вартість (далі − ПДВ), фактично сплачена постачальникам товарів та послуг, але не більше ніж сума реєстраційного ліміту. Однак може статись, що на дату отримання податковим органом декларації з від’ємним значенням ПДВ реєстраційний ліміт або відсутній, або теж з мінусом. Чи можливо відшкодувати ПДВ у такому випадку?
З огляду на вимоги податкового законодавства платник ПДВ у такому разі позбавлений права заявити бюджетне відшкодування. Від’ємне значення ПДВ буде зараховане ним у складі податкового кредиту наступного звітного періоду (значення рядка 21 декларації за звітний місяць переноситься до рядка 16.1 декларації за наступний місяць). Тобто від’ємне значення ПДВ нікуди не зникне і буде використане платником, але інакше ніж бюджетне відшкодування. У результаті декларування за наступний місяць на цю суму зменшиться сума податкових зобов’язань (яку відображають у рядку 18 декларації). Це можливо тоді, коли виникне позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (ряд. 9 – ряд. 17 > 0).
Загалом, якщо реєстраційний ліміт зі знаком «-», платник ПДВ не зможе заявити бюджетне відшкодування.
Проте ситуація може повторитись, і в наступному звітному періоді знову буде задекларовано від’ємне значення ПДВ, і знову реєстраційний ліміт буде з мінусом. Що робити платнику в цій ситуації? Розглянемо кілька можливих варіантів дій.
Варіант 1. Можна зайняти пасивну позицію. У такому разі не залишається нічого іншого, як знову зарахувати від’ємне значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Та якщо реєстраційний ліміт і надалі буде зі знаком «-», від’ємне значення ПДВ так і «кочуватиме» з декларації до декларації, поки не перекриється позитивним значенням різниці між сумами податкового зобов’язання та податкового кредиту.
Варіант 2. Можна прислухатись до порад податківців, які зазвичай зводяться до того, щоб платник «загубив» цю суму (тобто не показував у декларації). Та варто пам’ятати, що втрачене уже не повернути.
Варіант 3. Для вирішення проблеми потрібно збільшити реєстраційний ліміт на дату подання декларації в межах суми для відшкодування, якої бракує. Враховуючи алгоритм розрахунку реєстраційного ліміту (п. 2001.3 Податкового кодексу України), зробити це можна за рахунок:
- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН;
- сплати ПДВ на митниці (у разі здійснення імпортних операцій);
- поповнення ПДВ-рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Якщо платник ПДВ не є імпортером, у такому разі він може розраховувати на вхідні податкові накладні та на власні кошти. Так, саме на власні кошти, які платник ПДВ має перерахувати з поточного банківського рахунку на електронний ПДВ-рахунок. Якщо цих коштів у нього немає, їх можна позичити, оформивши як поворотну фінансову допомогу.
На перший погляд порада може здатись безглуздою. Однак це реальний шанс повернути бюджетне відшкодування на банківський рахунок, після чого в наступному звітному періоді з’явиться можливість повернути й ті кошти, які були перераховані платником на електронний ПДВ-рахунок заради збільшення реєстраційного ліміту. Заявити про повернення зайвих коштів з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника у банку можна, заповнивши таблицю 2 додатка 4 до декларації з ПДВ.
- ПДВ
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
