Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


16.08.17
13839 3 Друкувати

Облік та оподаткування вихідної допомоги

Вихідна допомога при звільненні працівника є грошовою компенсацією втрати роботи та матеріальною допомогою на початковому етапі пошуку нового місця працевлаштування. Однак, як і всі виплати, її необхідно правильно відображати в документах та сплачувати відповідні податки до бюджету. Які ж особливості оподаткування вихідної допомоги та як правильно відобразити таку виплату в обліку?

Випадки та розміри виплати вихідної допомоги

У Кодексі законів про працю України (далі − КЗпП) передбачені мінімальні розміри вихідної допомоги залежно від причини звільнення, проте колективним договором підприємства може бути встановлена більша сума.

Випадки та розміри виплати вихідної допомоги при звільненні визначені ст. 44 КЗпП (Таблиця 1).

Таблиця 1

Випадки та розміри виплати вихідної допомоги відповідно до положень

КЗпП

Підстава для виплати вихідної допомоги

Розмір вихідної допомоги

Припинення трудового договору у зв’язку з:

У розмірі не менше середнього місячного заробітку

1) відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці

2) змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників

3) виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або його скасування, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до держтаємниці

4) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував ці обов’язки

У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада.

У розмірі двох мінімальних заробітних плат*

Внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору

У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку

У разі припинення трудового договору у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб

У розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток

*З 22.05.2008 року не застосовується норма КЗпП щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат працівникам у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, оскільки вона визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. При цьому ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII встановлено, що громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Порядок виплати зазначеної допомоги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 р. № 587.

Визначення розміру середнього заробітку

Розмір середнього заробітку для виплати вихідної допомоги розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок №100). Зокрема, згідно з п. 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється на основі виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують виплаті вихідної допомоги. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється на основі виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється на основі виплат за попередні два місяці роботи. Якщо й упродовж цих місяців працівник не був на роботі жодного дня, середня заробітна плата визначається на основі установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали, і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Алгоритм нарахування вихідної допомоги

Нарахування вихідної допомоги здійснюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При розрахунку середньоденного заробітку для виплати вихідної допомоги слід керуватися п. 3 (виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати) та п. 4 (виплати, що не включаються у розрахунок середнього заробітку) Порядку № 100. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім виплат, перелічених у п. 4, також не враховуються виплати за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в періоді, за який проводиться розрахунок, відбулося підвищення посадового окладу працівника, то його слід відкоригувати на відповідний коефіцієнт підвищення згідно з п. 10 Порядку № 100.

Оподаткування вихідної допомоги

ПДФО та військовий збір

Згідно з пп. 164.2.20 Податкового кодексу України  (далі − ПКУ) вихідна допомога включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та відповідно оподатковується за ставкою 18%. При цьому до суми вихідної допомоги не застосовується податкова соціальна пільга, оскільки така виплата не належить до фонду оплати праці (пп. 169.2.1 ПКУ). У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) вихідна допомога відображається з ознакою 127 відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб (Додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4). Крім того, із суми вихідної допомоги також утримується військовий збір (пп. 1.2 п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ).

Бухгалтерський облік

З огляду на те, що вихідна допомога є виплатою за невідпрацьований час, то її нарахування згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 р. № 291 в бухгалтерському обліку відображається проведенням: Дт 949 − Кт 663.

За матеріалами Devisu.ua

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Бух2
16.08.17 08:35

Коли все буде прописано у Порядку № 100???

Відповісти
  • М.В.
16.08.17 10:05

Бух2, у тексті мінімум 3 посилання на конкретні пункти Порядку, що неясно?

Відповісти
  • Ірина
16.08.17 16:12

Виходить що соціальна податкова пільга не застосовується також і до лікарняних, тому що допомога з тимчасової непрацездатності не входить до фонду заробітної плати.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам