Запит ДФС про надання інформації та документальних підтверджень

Якими нормативно правовими актами слід керуватися платнику податків:

1. Податковий кодекс України.

2. Постанова КМУ від 27.12.2010 р. № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

3. Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 р. № 22.

Щодо Податкового кодексу України

1. Про права ДФС:

В рамках податкового контролю, відповідно до пунктів 73.3 ПКУ контролюючи органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючи органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

2. Ким повинен бути підписаний запит:

Запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

3. Запит повинен містити:

а) підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

б) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

в) печатку контролюючого органу.

4. Підстави для надсилання запиту:

а) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи;

б) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

в) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

г) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

д) у разі проведення зустрічної звірки;

е) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

5. Строк на надання відповіді на запит

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Щодо Постанови КМУ від 27.12.2010 р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

1. Пунктом 9 Порядку №1245 встановлено, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

2. Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

3. Запит повинен містити:

а) посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

б) підстави для надіслання запиту;

в) опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Щодо Методичних рекомендацій порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 р. № 22

1. Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1 Методичних рекомендацій № 22 доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснення на підставі інформації, отриманої від відповідних підрозділів, а також іншої наявної в органах Державної фіскальної служби інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

2. При організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням:

а) інформації інформаційно-аналітичних систем органів державної фіскальної служби всіх рівнів, що дозволяє виявити ризики у діяльності платників податків;

б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявленні розбіжностей аналізуються їх причини);

в) інформації про пов'язаних осіб;

г) інформації, отриманої з НКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами;

д) інформації, отриманої від інших підрозділів;

е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами;

є) інформації з відповідних джерел (ЗМІ, Інтернету тощо);

ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами;

з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

Аналізуємо запит правильно.

1. Найпоширенішими підставами на які ДФС посилається в своїх запитах є:

а) узагальнена податкова інформація від районних ОДПІ (інших ДФС) на підставі яких з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам платника податків зі своїм контрагентом;

б) інформаційні бази даних ІС «Податковий блок»;

в) інформаційні бази даних ІС «Архів електронної звітності»;

г) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях проведення зустрічної звірки;

д) аналіз інформації про проведення зовнішньоекономічних операцій.

2. На що треба звернути увагу в запиті:

а) чи відповідає запит нормам пункту 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України та п. 9, 10 Порядку №1245, чи зазначено в запиті інформація про порушення саме платником податків законодавства України;

б) чи зазначені конкретні норми податкового та іншого законодавства, які порушені, чи є посилання на відомості, які є джерелом інформації, щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та які підтверджують підстави для направлення запиту;

в) чи є в запиті посилання на матеріали перевірок інших платників податків (чи була перевірка, чи складалося податкове повідомлення — рішення щодо контрагента).

г) чи є в запиті посилання на матеріали зустрічних звірок інших платників податків.

д) чи є в запиті посилання на іншу податкову інформацію, що отримана та опрацьована контролюючим органом у встановленому статтями 72 — 74 ПКУ та Порядку №1245.

е) чи зазначено в запиті за результатами аналізу якої саме інформації (фактів) та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства.

7. чи зазначена в запиті інформація про наявність виявленої недостовірності даних у податкових деклараціях та чи просить ДФС надати інформацію для спростування вказаної недостовірності.

8. Чи зазначені в запиті взагалі підстави для надіслання запиту.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави та які саме факти свідчать про порушення саме платником податків законодавства.

Тобто, у запиті повинно бути зазначено, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства а не загальні покликання на відповідні норми Податкового кодексу України.

Без повідомлення вказаних фактів, платник податків не має об'єктивної можливості надавати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Таке право платника податків передбачено, в абзацах першому та другому пункті 73.3 ПКУ та пунктом 16 Порядку № 1245 якими встановлено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у п. 73.3 ПКУ та пунктах 9 і 10 Порядку №1245, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.