У яких випадках й у якому розмірі надається вихідна допомога при звільненні?

Згідно зі ст. 44 Кодексу законів про працю України вихідна допомога працівникові при звільненні виплачується у таких випадках:

• при припиненні трудового договору у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України), у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП України), поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України) - у розмірі не менше середнього місячного заробітку;
• у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП України) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
• внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.ст. 38,39 КЗпП України) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
• у разі припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України), - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Крім того, додаткові гарантії, які надаються працівникові при звільненні можуть бути визначені у колективному договорі або іншому локальному документі підприємства, установи, організації.