Прийнято Закон "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"

Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" (базовий законопроект  від 22.11.2016 р. № 5435) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, їх розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

Законом закріплено право осіб знати про долю своїх зниклих родичів, що є базовою нормою для захисту їх прав, пов’язаних з правовим статусом особи, зниклої безвісти, визначено процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти - від подання заяви про розшук і до його припинення.

З метою розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - органу, що відповідає за з’ясування долі та місцезнаходження таких осіб.

Комісія є держателем Єдиного реєстру даних про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в якому міститься інформація, необхідна для розшуку таких осіб, що збирається з метою встановлення їх місцезнаходження та ідентифікації непізнаних останків.

На виконання своїх функцій Комісія співпрацює з усіма органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями, що займаються питаннями осіб, зниклих безвісти. Детальне регулювання особливостей функціонування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, пропонується визначити відповідною постановою КМУ.

Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками.

Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 146¹ «Насильницьке зникнення», згідно з якою: «арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».

Відповідні зміни внесено у Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, закони України "Про Національну поліцію", "Про Службу безпеки України", "Про Національну гвардію України", «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».