Ремонт за рахунок страхових виплат: особливості формування податкового кредиту

Згідно з п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.