Монетизація субсидій призвела до зростання боргів за "комуналку"

Українці збільшують свої борги за житлово-комунальні послуги – такі дані Держстату. Постачальники послуг б'ють на сполох, тому що у березні, коли почали видавати субсидії живими грошима, вал неплатежів за рахунками різко зріс. Експерти у сфері ЖКГ прогнозують, що у квітні ситуація навряд чи поліпшиться, і побоюються швидкого скасування монетизації для тих субсідіантов, хто почав накопичувати борги.

Цифри і факти

Першими забили на сполох постачальники холодної води: як повідомили нам в асоціації "Укрводоканалекологія", яка об'єднує понад сотні водоканалів по всій країні, у березні (за рахунками за лютий) було оплачено загалом близько 70% нарахованих сум, тоді як зазвичай погашали 85- 90%. Наприклад, на Київщині вода оплачена на 62%, на Житомирщині - 64%. Подібні показники і в більшості інших областей.

"Згідно із законом про постачання питної води населенню, ми не маємо права відключати воду людям за несплату, тому підприємства перебувають у складному стані, у нас теж ростуть борги за електроенергію, за зарплатою, я вже не кажу про ремонт водомереж, – говорить директор асоціації Олександр Шкінь. – Ми сподіваємося, що люди сплатять свої борги, адже багато субсідіантів ще не розібралися, що їм тепер треба оплачувати повну вартість послуг. Адже у березні було багато різних доплат: наприклад, індексація пенсій, допомог".

Тепловики підсумки опалювального сезону підбиватимуть наприкінці травня, але співробітники одного зі столичних постачальників гарячої води та опалення нам неофіційно повідомили, що у лютому підприємство отримало від населення менше грошей, ніж у січні. Нагадаємо: лютневі рахунку субсідіанти вже мали оплачувати повністю – з тих грошей, які їм були виділені державою в межах соціальних норм. Наприклад, норма з опалення – 48,88 кв. м на родину з однієї особи плюс по 13,65 кв. на кожного наступного домочадця.

Влада і експерти

У Мінсоцполітики кажуть, що підсумки оплати "комуналки" субсідіантами підіб'ють станом на 1 травня.

"З травня для отримання субсидії на наступні півроку потрібно буде подавати заяву, – роз'яснили нам у міністерстві. – Тим з претендентів, хто буде на цю дату мати борги за рахунками за лютий і березень, субсидію не призначать, доки вони не погасять борг. Також, напевно, цих людей знову переведуть на безготівкову оплату субсидій. І лише через півроку, якщо у них не буде нових боргів, можна буде розглянути питання про переведення їх на готівкову виплату держдопомоги".

До речі, якщо одержувачі монетизованих субсидій зможуть після оплати рахунків відразу використовувати заощаджені суму (за її наявності), то боржники, навіть якщо їм перепризначать субсидію у безготівковому виді, такої можливості будуть позбавлені. Експерти з питань житлкомгосподарства кажуть, що побоювалися росту несплати через слабку поінформованість населення і небажання багатьох субсідіантов розуміти, що, отримавши на руки живі гроші від держави, вони тепер самі відповідають за розрахунки з постачальниками послуг, що й сталося.

"Водоканали – перший тривожний дзвінок, але там суми за холодну воду невеликі, є серйозні побоювання, що за гарячу воду і тепло борги складуть мільярди гривень, – каже експерт Андрій Никончук. – Багато субсідіантів не розібралися, що це за виплати, і просто ці гроші проїли. Прозріння настане у квітні, коли люди побачать у платіжках суму боргу. Але за рахунок чого вони його погасять – питання. Влада створила ситуацію, яка в майбутньому дозволить урізати кількість субсідіантов за рахунок боржників".

З травня нарахують пеню за прострочення

Експерт Андрій Никончук також нагадав, що з травня боржникам з житлокомпослуг будуть нараховувати пеню. Вона невелика, всього 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення (наприклад, пеня за травень буде нарахована починаючи з 1 липня), або 3,6% на рік. Але якщо борг, припустимо, 10 тис. грн, за рік виходить 360 грн. За даними Держстатистики, борги населення за компослуги на 1 березня досягли 69,4 млрд грн, це на 7,4 млрд грн більше, ніж на 1 лютого. Найбільша недоплата за газ – 33 млрд грн, за гарячу воду та опалення – 22, за електроенергію – 6,1, за утримання будинків – 4,4, за вивезення сміття – 0,6 млрд грн. Середні нарахування на одне домогосподарство склали 2660 грн. Економіст Олександр Охріменко каже, що частина цих боргів навряд чи може бути стягнута, адже пропущено строк позовної давності.

"Безнадійних боргів близько 15%, це близько 10 млрд грн, їх треба списати", – оцінив Охріменко.

АВТОР: Олександр Панченко.