Як визначити обсяг викиду двоокису вуглецю
Підприємство, яке здійснює викиди двоокису вуглецю (далі — двоокис), повинно зареєструватись платником екоподатку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі — податок) в податковому періоді, у якому досягнуто перевищення граничної величини викидів двоокису в розмірі 500 тонн на рік (далі — гранична величина). Також воно повинно декларувати та сплачувати податкові зобов’язання з податку за викиди двоокису за обсяги, що перевищують граничну величину.
Обсяги викидів двоокису від спалювання різних видів палив енергетичними установками визначають шляхом інвентаризації таких викидів за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Наприклад, для інвентаризації викидів двоокису за розрахунковим методом використовують Галузевий Керівний Документ «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 р. № 359.
Тому підприємство подає до ДФС за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини сумарним обсягом викидів двоокису. До заяви потрібно додати розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису за всіма джерелами.
Суми податкових зобов’язань з податку за обсяги викидів двоокису, що перевищують граничну величину, декларують в окремому додатку 1 до Податкової декларації з екологічного податку, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715, та подають до ДФС за місцем розташування джерел.
