Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


01.10.19
5302 3 Друкувати

ПЗ продавця і ПК покупця: що як дати не збігаються?

Солошенко Людмила, податковий експерт.

Найпростіше, якщо податкові зобов’язання (ПЗ) у продавця/право на податковий кредит (ПК) у покупця виникають однією і тією ж датою. Втім, синхронності досягти вдається не завжди — можливі й розбіжності. Найтиповіші приклади розбіжностей розберемо в статті.

Нагадаємо, в загальному випадку завдяки правилу першої події:

(1) ПЗ у продавця виникають (п. 187.1 ПКУ):

— на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок за товари/послуги, що підлягають постачанню, або

— на дату відвантаження — для товарів/ на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання, — для послуг, а

(2) ПК у покупця (п. 198.2 ПКУ):

— на дату списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів/послуг або

— на дату отримання товарів/послуг.

Але що як списання/зарахування коштів (відвантаження/отримання товару) в часі не збігаються? Або різняться моменти визнання продавцем ПЗ, а покупцем — ПК. Чи варто покупцеві в такому і в інших випадках через розбіжності хвилюватися за ПК?

Передоплата: списання/зарахування

Якщо спочатку покупець перерахував передоплату, то продавець повинен нарахувати ПЗ за першою подією —за датою зарахування коштів від покупця на свій банківський рахунок (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ). Проте якщо списання/зарахування коштів відбувається в різні дні (скажімо, через вихідні/святкові дні, вечірню оплату тощо), то перша подія у покупця і перша подія у продавця припадуть на різні дати.

У такому разі продавець, дотримуючись вимоги п. 187.1 ПКУ, повинен скласти ПН за своєю першою подією. Тому

продавець складе ПН за датою зарахування коштів на свій банківський рахунок

Для покупця такий розрив не страшний, йому не треба хвилюватися за ПК і переживати, скажімо, що ПН виявилася «не тією датою» (тобто датована не днем першої події покупця — списання коштів з його банківського рахунку). Адже для продавця того дня ще не настала перша подія. Тому ніякої помилки немає —ПН складена продавцем на правильну дату, за першою подією, що настала для продавця (!). І для покупця вона служить надійним підтвердженням ПК.

Постачання: відвантаження/отримання

Припустимо, перша подія — постачання товару. Тоді ПЗ у продавця виникають за відвантаженням, тобто на дату, на яку припадає початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання), — зокрема, дату передачі товару організації, що здійснює доставку цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилку тощо). Причому дата ПЗ у продавця не залежить від дати переходу права власності на товар (листи ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 06.06.2018 р. № 2478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча по нерухомості податківці прив’язуються до моменту переходу власності, якщо він передує оплаті/передачі нерухомості (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 74, с. 7).

Проте якщо товари доставляє перевізник і дати відвантаження/отримання не збігаються, то

покупцеві спокійніше відображати ПК тільки після фактичного отримання товарів

Адже п. 198.2 ПКУ говорить про отримання! Тому в такому разі ПЗ у продавця випереджатимуть ПК у покупця.

Щоправда, в деяких ІПК податківці погоджувалися з раннім відображенням покупцем ПК (синхронно з відображенням продавцем ПЗ), ще до отримання товару, поки товар у дорозі:

— вважаючи, що датою отримання товару покупцем є дата початку передачі товару перевізникові (лист ГУ ДФС в м. Києві від 11.05.2018 р. № 2094/ІПК/26-15-12-01-18);

— пояснюючи, що реалізувати право на ПК покупець може після реєстрації продавцем ПН, у момент відвантаження товару і чомусь за умови отримання на такий товар права власності (лист ДФСУ від 10.08.2017 р. № 1574/ІПК/28-10-01-03-11). А як відомо, якщо товар доставляє перевізник, то право власності переходить у момент вручення товару перевізникові (ч. 2 ст. 334 ЦКУ). Хоча, по правді, отримання у власність не назване умовою для відображення ПК. Та і в п. 198.2 ПКУ про право власності нічого не говориться, а сказано про отримання.

Втім, такий варіант все ж може мати право на існування. Адже активами є ресурси, контрольованіпідприємством (п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Тому якщо підприємство-покупець на власний розсуд вирішить, що вже у момент передачі товарів перевізникові умова контролюдотримується, то може вважати товар отриманим і відображати ПК.

Розрахунки КПК

При проведенні розрахунків платіжними картками через POS-термінал зазвичай виручка надходить продавцеві на рахунок протягом наступних декількох днів. Проте з урахуванням положень п. 187.5 ПКУнарахувати ПЗ продавцеві треба відразу при проведенні розрахунку покупцем карткою через POS-термінал, не чекаючи зарахування коштів на банківський рахунок. Детальніше про розрахунки з використанням POS-терміналів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 42, с. 10.

А ось для покупця розрахунки корпоративною платіжною карткою (КПК) — це окремий випадок підзвітних сум (п. 170.9 ПКУ, БЗ 103.17). Тому якщо за покупками, оплаченими КПК, до авансового звіту буде доданий касовий чек/чеки (на суму не більше 240 грн. на день) або інші замінники ПН, то право на ПК виникне пізніше — на дату затвердження авансового звіту. Далі про авансовий звіт детальніше.

Авансовий звіт

У продавців ПЗ з продажів виникають за першою подією (п. 187.1 ПКУ), а при розрахунках картками — з урахуванням положень п. 187.5 ПКУ.

Що ж до підприємств-покупців, які здійснюють покупки через підзвітних осіб, у них право на ПК виникатиме пізніше (за винятком випадку оплати за допомогою КПК з отриманням ПН, про який скажемо далі). Оскільки в підзвітному випадку ПК зазвичай визнають на дату затвердження авансового звіту (як правило, на підставі документів-замінників ПН, п. 201.11 ПКУ). Адже саме на цю дату стає відомо, що підзвітною особою придбані товари/послуги для підприємства за кошти, видані у підзвіт.

Щоправда, податківці датою виникнення права на ПК називають дату подання авансового звіту (БЗ 101.13). На наш погляд, слід все ж орієнтуватися на дату затвердження авансового звіту (а не подання) — тобто коли керівник визнає здійснені витрати пов’язаними з діяльністю підприємства і підтвердить доцільність і спрямованість витрачених підзвітних коштів.

І у разі, коли підзвітна особа подала авансовий звіт і передала на склад придбаний товар (тобто товаротриманий підприємством і дотримується ПК-умова), є всі підстави, щоб «вхідний» ПДВ з підзвітного придбання віднести в ПК. Але що як підзвітна особа проавансувала продавця і товари поки що не отримані?

Якщо аванс готівковий.Якщо ТМЦ придбавалися за готівку і на момент затвердження авансового звіту не отримані (на підприємство надійдуть пізніше), то, строго кажучи, поки немає підстав визнавати ПК. Оскільки ПК, як відзначалося, дозволено формувати на дату першої події (п. 198.2 ПКУ):

— списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг або

— отримання платником податку товарів/послуг.

Проте жодна з них не настала: товари не отримані, ну а авансова оплата готівкою (на відміну від оплати з поточного рахунку) — формально зовсім не подія для ПДВ. А тому

щоб віднести «підзвітний» ПДВ у ПК, треба дочекатися отримання товару/послуги, оплачених підзвітною особою

Причому неважливо, чи буде ПН або касові чеки (до 240 грн. на день)/інші замінники ПН — все одно чекаємо отримання. До речі, в п.п. «б» п. 201.11 ПКУ також говориться про касові чеки за отриманими (!) товарами/послугами. Тому в такому разі момент визнання ПК відсувається (зміщується): ПК виникне пізніше за затвердження авансового звіту — на дату отримання підприємством товарів/послуг, придбаних підзвітною особою. Про авансовий звіт див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 21.

Якщо оплата КПК.А ось якщо підзвітна особа за купівлю розрахувалася КПК і попросила продавця оформити і зареєструвати ПН на ім’я підприємства, то тоді у підприємства фактично з’являється можливість сформувати ПК ще до затвердження авансового звіту і отримання підприємством товарів/послуг. Тобто відобразити його в загальному порядку на підставі зареєстрованої ПН за першою подією — списанням коштів з корпоративної банківської картки, тобто списанням з рахунку (п. 198.2 ПКУ). Хоча, якщо сумніваєтеся, ПК за такою ПН можна показати на дату затвердження авансового звіту або пізніше. Адже на його відображення є 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ).

Розрахунки за допомогою акредитива

При відкритті покритого акредитива кошти покупця спершу бронюються на його акредитивному рахунку (ч. 2 ст. 1093 ЦКУ).

При цьому перерахування оплати продавцеві ще не відбувається! Тобто бронювання ≠ оплата. Тому бронювання ще не можна вважати оплатою (списанням коштів) за товари/послуги, тобто першою подією за ПДВ у покупця.

До того ж заброньовані кошти поки що не є оплатою (зарахуванням коштів) і для продавця. Адже банк перерахує кошти продавцеві тільки при отриманні від нього документів, що відповідають умовам акредитива (ст. 1096 ЦКУ). Саме тоді кошти, списані з акредитивного рахунку, продавець отримає як оплату.

Проте, як правило, до цього моменту продавець вже здійснить відвантаження (у продавця відвантаження — перша подія) і за відвантаженням нарахує ПЗ, складе і зареєструє ПН.

У свою чергу, на підставі зареєстрованої ПН покупець зможе відобразити ПК за своєю першою подією: за оплатою (тобто списанням коштів з акредитивного рахунку в оплату за товари/послуги продавцеві) або за отриманням товарів/послуг, зважаючи на те, яка з цих подій з урахуванням умов акредитива для покупця настане першою.

Повернення і коригування ПДВ

За однією і тією ж подією (поверненням товару, зменшенням ціни тощо) у продавця і покупця можуть виявитися різними періоди коригування ПДВ.

Причина в тому, що:

 продавець має право відкоригувати (зменшити) ПЗ тільки на підставі РК — після того, як він зареєстрований (п.п. 192.1.1 ПКУ). Тобто при своєчасній реєстрації — в періоді складання РК, а при несвоєчасній реєстрації — в періоді реєстрації РК. Тоді як

 покупець зобов’язаний (!) відкоригувати (зменшити) ПК у періоді перерахунку (повернення товару), не чекаючи отримання від продавця РК і реєстрації РК.

Зважаючи на це, у покупця ПК-коригування може пройти раніше, ніж продавець відкоригує ПЗ.

Комунальні послуги за рахунками

Нагадаємо, що постачальники послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, а також постачальники електричної та/або теплової енергії ПЗ нараховують за касовим методом — за датою отримання грошових коштів (п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто ПН складають «за грошима».

Проте підприємства-споживачі можуть не чекати ПЗ постачальників-комунальників і появи ПН, оскільки відповідно до п. 201.11 ПКУ

відображати ПК можна за першою подією (отриманням послуг) на підставі замінників ПН — рахунків комунальників

Тоді ПК у споживачів виникатиме раніше, ніж ПЗ у комунальників. Детальніше про рахунки- замінники ПН див.«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 4, с. 15.

ПН із помилками

Якщо продавцем зареєстрована на покупця ПН, в якій допущені помилки, то:

— продавець у будь-якому випадку повинен задекларувати ПЗ періодом першої події, а ось

— покупець зможе відобразити ПК тільки після виправлення ПН.

Тому у такому разі право на ПК у покупця відсувається до того періоду, коли ПН виправлена.

ПДВ з послуг нерезидента

З послуг від нерезидента з місцем постачання за пп. 186.2, 186.3 ПКУ на території України одержувач повинен за першою подією нарахувати ПЗ і зареєструвати ПН (п. 187.8, ст. 208 ПКУ). На підставі такої ПН можна відображати ПК (пп. 198.2, 208.2 ПКУ).

І якщо ПН зареєстрована своєчасно, ПК можна відображати в тому ж періоді, що й ПЗ (тобто в періоді складання ПН). Тоді ПЗ будуть урівноважені ПК.

Проте якщо ПН буде зареєстрована несвоєчасно, ПЗ у будь-якому випадку доведеться задекларувати періодом першої події. При цьому право на ПК виникатиме тільки в періоді реєстрації ПН. Тобто в цьому випадку ПЗ випереджатимуть ПК.

Запізнілий (відкладений) ПК

І, нарешті, класичні варіанти розбіжностей (ПК пізніше ПЗ) — якщо:

 ПН зареєстрована продавцем несвоєчасно — тоді ПК покупець може відображати в періоді реєстрації ПН або в наступних періодах, проте не пізніше 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ);

 покупець за зареєстрованою ПН (з урахуванням 1095 днів, відведених п. 198.6 ПКУ) вирішив відкласти ПК і відобразити його в наступних періодах. Щоправда, нагадаємо, що не можна відкладати ПК при імпорті (за імпортними митними деклараціями) і за замінниками ПН з п. 201.11 ПКУ — за ними ПК відображають строго «місяць у місяць». А якщо вчасно не відобразили, то самовиправляються (відновлюють ПК), подаючи УР.

Ми розглянули, мабуть, найбільш поширені випадки розбіжностей. Не варто хвилюватися: такі розбіжності не страшні. Особливо якщо врахувати, що

право на ПК у покупця в ПКУ ніяк не ув’язується з датою ПЗ у постачальника

І наведені ситуації це підтверджують. Головне, щоб покупцем були дотримані умови (!) для відображення ПК: відбулася перша подія і ПК був належним чином підтверджений документально (зареєстрованою ПН або замінником ПН). Тоді хвилюватись за ПК не доведеться.

 

висновки

  • Право на ПК у покупця може не збігатися з датою ПЗ у продавця. До того ж право на ПК (за зареєстрованою ПН), що виникло, покупцеві дозволено реалізувати протягом 1095 днів з дати складання ПН.
  • ПЗ/ПК різними датами можуть виникати при авансовій оплаті, доставці товару перевізником, придбаннях через підзвітних осіб, несвоєчасній реєстрації ПН тощо.
  • Різні дати ПЗ/ПК у сторін не страшні, адже право на ПК у покупця ПКУ ніяк не пов’язує з датою ПЗ у постачальника.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 2019:

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Теги:
Коментарі
  • Елена
01.10.19 23:03

Во водоканалам, тепловым сетям забыли уточнить один момент, который может накрыть медным тазом НК. А именно в моём городе водоканал в счёта включает 20% от показаний счётчика на сточные воды и выделяет это не отдельным актом, а отдельной строкой. Т.е. как-бы возможность поставить НК по счётчикам есть, но её и нет из-за этого показателя. Ведь показатель сточных вод считается не по счётчика. Будьте внимательны.

Відповісти
    Оцінити
  • 1
  • 0
  • Дмитрий
02.10.19 09:49

ПРОДОЛЖЕНИЕ текста. полностью не влез
".... А вот отразить НК по другим «неприборным» услугам покупатель сможет исключительно на основании НН.
Хотя налоговики, похоже, вообще против отражения НК по таким смешанным счетам. Во всяком случае, в письме ГУ ГФС Львовской области от 19.11.2018 г. № 4869/ІПК/13-01-12-01-10 сказано следующее: НКУ не предусматривает отнесение в состав НК без получения НН суммы НДС, содержащейся в счете, в котором часть услуг по поставке воды и водоотведению является расчетной величиной и превышает показатели приборов учета.
Как видите, налоговики говорят не о части суммы НДС, соответствующей стоимости «неприборных» услуг, а о всей сумме НДС, содержащейся в таком смешанном счете. Поэтому безопаснее, конечно, НК по такому счету не отражать вовсе. А дождаться зарегистрированной НН.
Кстати, «неприборные» услуги встречаются не только в счетах водоканала. Счета за электроэнергию часто содержат плановый платеж, тоже не имеющий никакого отношения к «приборным» показателям. Отражать такую плановую величину в составе НК на основании счета, конечно же, нельзя. Подтверждают это и налоговики (см. письмо ГФСУ от 11.09.2018 г. № 3987/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)."

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Дмитрий
02.10.19 09:46

Елена, добрый день! 

На эту тему журнал "Налоги и бухгалтерский учет" (статью из которого Вы комментируете) отдельно писал совсем недавно. Там ситуация такая:

НАЛОГИ И БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ 
АПРЕЛЬ, 2019/№ 33

"В счете от водоканала, кроме фактически оказанных по приборам услуг, указана и «ливневка» (идет мимо счетчика, определяется расчетным путем). Можно ли ставить налоговый кредит (НК) по такому счету?
На наш взгляд, отразить НК по такому счету можно только в части услуг, стоимость которых определяется по приборам учета. А «неприборную» часть можно включить в состав НК только на основании налоговой накладной (НН). Хотя налоговики, похоже, вообще против отражения НК по таким смешанным счетам. Поясним подробнее.
Согласно п.п. «а» п. 201.11 НКУ плательщик имеет право отразить НК по счету за услуги, стоимость которых определяется по приборам учета, без получения НН.
При этом НК может быть сформирован получателем на основании счета только при соблюдении следующих условий:
— поставляется услуга (а не товар!);
— стоимость услуг определяется по показаниям приборов учета;
— счет содержит общую сумму платежа, сумму НДС и налоговый номер поставщика услуг (подробнее о том, при каких условиях счет является основанием для НК, см. на с. 6).
То есть право на «счетный» НК распространяется только на услуги, стоимость которых определяется по приборам учета. И только на фактически оказанные согласно приборам услуги. Поэтому:
1) отражать НК на основании счета, выписанного на «неприборные» услуги, нельзя;
2) предоплатный счет для НК тоже не прокатит — в нем не будет показаний приборов.
Но в вашем случае в счете от водоканала указаны как фактически оказанные услуги, стоимость которых определена по показаниям приборов учета, так и другие услуги (ливневка), стоимость которых определена расчетным путем.
Мешает ли это плательщику отразить по такому счету НК в части стоимости «приборных» услуг?
На наш взгляд, не мешает. Конечно, только в случае, если этот счет соответствует всем остальным перечисленным выше требованиям. А вот отр

Відповісти
    Оцінити
  • 1
  • 0
У фокусі фото автора
Томашпольский Сергій ФОП і готівка: оприбуткування, ліміти, РРО і фінмоніторинг... ...
28668 40
Календар бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Додаток
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд