Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


10.02.20
3120 17 Друкувати

Продаж землі в Україні: що встигло змінитися в законопроекті

Олександра Романюк, Сьогодні.

До законопроекту, який містить 65 абзаців, подали 4018 правок.

У четвер, 6 лютого, більшу частину часу пленарного засідання народні депутати присвятили розгляду скандального "закону про землю"- законопроєкту № 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". У першому читанні він був проголосований 13 листопадаі підтриманий 240 голосами. 6 лютого проходило друге читання і голосування за поправки, подані народними депутатами.

А правок, з огляду на широкий громадський резонанс і діаметрально протилежні думки, що існують в суспільстві щодо продажу землі, було подано, скажімо чесно, чимало. До законопроекту, що складається з 65 недовгих абзаців, депутати подали 4018 поправок – виходить, приблизно по 62 на кожен абзац. Або так: 4018 правок було подано до тексту проекту, який налічував 1889 слів, включаючи прийменники. Тобто по 2 з гаком правки на кожне слово.

Втім, профільний парламентський комітет – з питань аграрної та земельної політики, – розглянувши пропозиції депутатів, відкинув переважну більшість ідей. З 4018 поданих поправок в редакції законопроекту до другого читання було враховано всього 9. Решта 4009 або не відповідали поданням аграрного комітету про земельну реформу, або банально повторювали одна одну, але за результатом не були підтримані комітетом.

Як змінився законопроект між першим і другим читанням

До другого читання документ збільшився майже на третину. Якщо раніше в ньому налічувалося 1480 слів, то стало на 400 більше. Але, звичайно, кількість слів – далеко не головне. Отже, які зміни підтримав земельний комітет?

Першу правку можна назвати несуттєвою: вона стосувалася назви. Її запропонували доповнити словом "умов". І тепер закон, якщо він буде підтриманий парламентом, може називатися "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення".

Зате друга врахована правка пропонувала фактично переписати весь розділ, присвячений змінам, які вносяться до Земельного кодексу. Так, зазнала змін одна з найбільш дискусійних статей – про те, які саме юридичні особи можуть набувати права власності на землю сільгосппризначення. Якщо в першій редакції було зазначено тільки те, що ці юрособи повинні бути "створені за законодавством України", то тепер цей пункт звучить так: "юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни Україна і/або держава і/або територіальні громади".

Крім юросіб окремий абзац присвятили і банкам. У законі пропонується записати, що отримувати с/г ділянки у власність можуть також банки, але "тільки в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави". І впродовж двох років з дня набуття права власності банки повинні продати такі ділянки на земельних торгах.

Нагадаємо, крім юридичних осіб право купувати землю у власність надається громадянам України, територіальним громадам і державі. Відповідні пункти до другого читання не змінилися.

Стали жорсткішими умови для іноземців та осіб без громадянства. У першій редакції значилося, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки сільгосппризначення в порядку спадкування за законом, але зобов'язані здійснити їх відчуження впродовж року з моменту отримання у власність. Тепер цей абзац викладено інакше: іноземцям та особам без громадянства, а також юридичним особам заборонено купувати паї, а також акції або частку в статутному капіталі компаній, які володіють сільськогосподарською землею в Україні. І ця заборона може бути скасована тільки за результатами референдуму.

У той же час референдум не може скасувати заборону для не громадян України на придбання таких ділянок сільськогосподарської землі, які:

  • перебувають у державній та комунальній власності
  • ділянки, виділені в натурі власникам земельних паїв
  • ділянки, розташовані ближче ніж за 50 км від державного кордону України (крім морського).

Також заборонена і не може бути дозволена референдумом купівля української землі представниками держави-агресора або держави-окупанта. Особам, які належать до терористичних організацій. Компаніям, до числа акціонерів або бенефіціарів яких належать іноземні держави, які зареєстровані в офшорах або власників яких неможливо встановити. Особи або компанії, які підпадають під санкції України або Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.

У початковій редакції законопроекту настільки докладного переліку заборон не було.

До другого читання змінилися також вимоги щодо максимальної кількості земель, які можуть перебувати у власності у однієї особи. У першій версії документа сукупна площа земель не повинна була перевищувати 35% земель однієї громади, або 8% земель області, або 0,5% сільськогосподарських земель України. Оскільки в Україні налічується понад 42 млн гектарів сільськогосподарських земель, обмеження припускали, що одна особа може отримати у власність хоч 200 000 га.

Тепер в законопроекті чітко записано: і фізособа, і юрособа (включаючи всіх його членів і акціонерів) можуть володіти не більше як 10 000 га сільськогосподарської землі. У порушників цієї норми землю конфіскується, а право власності на неї вважається недійсним.

Також в Земельному кодексі пропонується записати засади про те, що до 1 січня 2030 року ціна продажу сільськогосподарських ділянок, виділених як паї, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. У першому варіанті законопроекту цієї норми також не було.

Дві наступні, які ухвалив земельний комітет, поправки – про вилучення з переліку баз даних, доступних Державному земельному кадастру, інформації з Державного реєстру актів цивільного стану. Стежити за тим, щоб не порушувалися норми концентрації землі в одних руках, земкадастр зможе тільки за Держреєстром майнових прав на нерухоме майно та Єдиним держреєстром юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.

П'ята поправка, яку схвалив земельний комітет, – це доповнення переліку санкцій (перерахованих в законі "Про санкції") пунктом про заборону набувати у власність земельні ділянки. Решту 4 правки можна назвати технічними.

Чи проголосують народні депутати за перераховані поправки, стане зрозумілим пізніше. Схвалені комітетом пропозиції голосуватимуться в парламенті вже після того, як депутати проголосують (або не проголосують) за "забраковані" комітетом пропозиції. Нагадаємо, парламентаріям доведеться проголосувати по черзі за 4018 поправок. А на це знадобиться не один день.

У четвер, 6 лютого, Верховна Рада розглянула і проголосувала за лише 184 поправки. З цієї кількості тільки одна поправка, яку земельний комітет не підтримав, набрала достатню кількість голосів "за". Ця поправка, що стосувалася земельного сервітуту: власникам або орендарям буде обов'язковим забезпечувати доступ інших землевласників або землекористувачів до ділянок, розташованих, скажімо, посередині поля.

У п'ятницю, 7 лютого, депутати встигли розглянути поправки з №185 до №216 – тобто всього 32. Жодна з цих поправок не була підтримана аграрним комітетом ВР. І під час голосування в залі жодна поправка не набрала достатньої кількості голосів "за".

Наступного разу до "земельного питання" депутати повернуться тільки 18 лютого.

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Злой клоун
10.02.20 08:05

Во время войны землю не продают.  Каждый день пробивается кровь на эту землю - то в зоне конфликта,  то заказ. убийства, а они думают как бы свои карманы набить.

Відповісти
  • Бонус
10.02.20 11:29

Злой клоун, по всем опросам украинцы против продажи земли! В настоящее время это ни что иное, как окончательная сдача национальных интересов и потеря государственности.

Відповісти
  • злой клоун
10.02.20 12:05

Бонус,Польша уже зубы точит на территории.

Відповісти
  • бурундук
10.02.20 09:51

Сколько бы поправок не вносили, как бы не крутили---всегда можно найти лазейки. Тем более с нашими профанами.
Продажа земли в нищем государстве-это государственная измена национальных интересов.тем более большинство ПРОТИВ продажи.

Відповісти
  • економіст
10.02.20 10:26

Ті хто проштовхує вільну продаж земель  сільгосп призначення  є або економічними невігласами ,або ворогами  народу. При цьому як аргумент приводять приклад інших держав. Не варто забувати, що в країнах де діє ринок землі він є частково обмежений і склався давно тому там протягом одного року продається мала частка від усієї площі земель .Як наслідок це немає значного впливу на зміни в кількості виробництва с-г продукції та росту цін на подукти харчування. Інша картина в нашій країні де реформатори починають впроваджувати ринок землі з дозволу  покупки великої кількості землі в одні руки ( спочатку пропонували більше 200 тис га ,а тепер пішли на поступки  і згодились на 10тис га) Якщо взяти сусідню Польщу то там ринок починали з 500га,  Чим більші об’єми землі будуть продаватись тим більший негатив на економіку і життя людей він буде . Перший негатив  це зменшення виробництва  с-г продукції .Чим більше сільгоспвиробники виділять грошей на покупку земель тим менше- на засоби ,що впливають на об’єм виробленой продукці (пальне ,добрива ,засоби захисту рослин .техніку) ,Зменшення вкладень у технологію вирощування на 100грн приводить до зменшення виробництва продукції приблизно на 130грн. Тому не важко порахувати ,якщо с-г виробники куплять земель  1 млрд грн .то виробництво с –г продукції може зменшитись приблизно на 1,3 млрд грн..якщо на 10млрд -то відповідно на 13 млрд грн.  Інший негативний фактор  -ріст собівартості виробленої продукції що тягне за собою ріст цін на неї та відповідно продуктів харчування. Адже основою бізнесу є повернення вкладених в  нього коштів з наваром.Якщо сільгоспвиробники вкладуть в покупку землі (вартість землі майже не впливає на її урожайність .а тільки те що вкладено в технологію) наприклад  1млрд грн. то повинні  його повернути  та ще й з прибутком якщо не за рік то, за кілька років .Ці кошти ввійдуть в ціни на продукти харчування за котрі будуть розплачуватись їх покупці. Таким чином чим більші об’єми продажу-покупки землі будуть здійснюватись ,тим швидше будуть рости ціни на продукти харчування . Те що описав є елементарною економічною азбукою і я не думаю, що її не знають автори земельної реформи. Вони ради своїх шкурних інтересів  ,виконуючи замовлення міжнародних олігархічних груп згодні кинути країну в ще одну кризу.

Відповісти
  • економіст
10.02.20 10:27

Мені деколи як контраргумент пишуть -ось в Польщі існує ринок землі і на деякі продукти харчування там ціни навіть нижчі чим в Україні і тому варто відкривати вільний ринок землі.В Польщі ринок землі діє давно і фермери вже відмили вкладені в покупку землі кошти. По друге -в Польщі держава платить дотації фермерам в розмірі біля двохсот євро що відшкодовує біля третини понесених затрат а в Україні майже нічого(менше 5євро). Крім того польські фермери беруть кредити в банках під 5% річних .а в Україні -біля 20%.Крім того польський фермер платить з 1га біля 20євро податків .тоді як український- біля 50 євро.Тому не дивно ,що навіть при умові ,що в Україні навіть при відсутності ринку землі ціни на багато видів продуктів харчування вищі чим в Польщі. При відкриттів Україні вільного ринку землі ця різниця буде ще більша і наша країна з експортера с-г продукції може перетворитись в імпортера.Тоді ціни на продукти харчування будуть як у Польщі +затрати по транспортуванні+імпортне мито + ПДВ +прибуток місцевих продавців


 

Відповісти
  • економіст
10.02.20 10:28

Для України існує порівняно більша небезпека в наслідках підвищення цін на продукти харчування чим в інших європейських країнах Так  поляк з свого доходу на продукти харчування тратить біля 23% свого доходу .тому підвищення цін майже в 2рази для нього не веде до голоду. В Україні на харчування середній українець тратить біля 45% свого доходу, .а бідніші вестви населення більше 60%. І уявіть собі скільки зможуть витратити наші люди при рості цін в 2рази. Для значної частини населення прийдеться скоротити свій раціон харчування.Тому влада дуже ризикує з маштабним відкриттям ринку землі, котрий може привести до голодування частини населення країни

Відповісти
  • економіст
10.02.20 10:28

Одним з аргументів відкриття ринку землі було те. що сільгоспвиробники не є власниками землі (беруть в оренду) тому не дбають про її якість.І якщо відкрити ринок землі то сільгоспвиробники  скуплять орендовані землі і стануть їх власниками ,та будуть дбати про зростання її родючості.Але якщо подивитись законопроект прийнятий профільним комітетом ВР до другого читання .то побачимо ,що право на покупку землі с-г призначення мають і не сільгоспвиробники. Враховуючи те .що в сільгоспвиробників немає вільних грошей на покупку землі ,то її в першу чергу скуплять особи в котрих є вільні кошти і будуть здавати її тим же сільгоспвиробникам під вищу орендну плату.Таким чином земля так і не належатиме тим хто на ній працює .Так як покупці землі схочуть відмити вкладені в покупку землі кошти .то за них в кінцевому підсумку розплатяться покупці продуктів харчування.

Відповісти
  • данет
10.02.20 11:23

противники рынка земли считают граждан украины  крепостными крестьянами умственно отсталыми  папуггасами  у которых  обменяют землю на дешевые блестящие бусы. а кто против рынка-----коммуняки  -рыги и  ..ооо юля тимошенко . уже только это должно заставить всех задуматься. если юля против значит ей это выгодно.только ей а не украинцам. 

Відповісти
  • *
10.02.20 14:08

данет, у тебя че, бабло есть на покупку земли? 

Відповісти
  • злой клоун
10.02.20 12:06

данет,я не против рынка, я ПРОТИВ того как это делается! 

Відповісти
  • Ірина
10.02.20 12:51

Данет, противники рынка земли аргументировано говорят почему они против, а умственно отсталые украинские папуасы, имеют один аргумент - насолить Тимошенко, других в Вашим комментарии аргументов нет.  

Відповісти
  • 1
10.02.20 15:28

Почему простые украинцы против продажи земли? Да потому, что есть пример перед глазами  продажи объектов промышленности: выкупили заводы, все порезали на металолом( деньги зарабатываются быстро, а после нас хоть потом). Вот и имеем результат: безработица, нищета.
Мы просто не верим в то,что селянам на проданой земле найдется работа для зарабатывания средств к существованию

Відповісти
  • злой клоун
10.02.20 17:13

конечно, как им ещё верить. в Европе газ
около 100 дол. за 1000 куб.м., а у нас - почти по 7000 грн за 1000кубов. То есть — примерно по 285 долларов. (с) отличное снижение тарифов.. Зе в доле,наверное, если ничего с этим не делает.

 

Відповісти
  • бурундук
10.02.20 18:00

злой клоун,им некогда вашим газом заниматься...У них мова на первом месте, распил бюджета , продажа земли и запрет телеграмма......Не до ваших "бусиков"...

Відповісти
  • Иван
11.02.20 13:31

бурундук,Браво!!!

Відповісти
  • Нафаня
11.02.20 08:37

интересно трактуется статья касательно продаже земли представителям государства агрессора! Вот ее можно трактовать , точно так как двойное гражданство нельзя, а тройное можно.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам