Підміняють купюри і забирають здачу, так і не заплативши: як захиститися від злодюжок

Шахраї користуються прийомами фокусників і психологічного впливу, пише Сьогодні.

Спритність рук і трохи нахабства. Не встигаєш моргнути оком, як прямо з-під носа тягнуть ваше. І мова йде не про атаки рейдерівабо підступи чорних нотаріусів. Дрібні злодюжки іноді бувають більш спритними, ніж професійні фокусники. Як убезпечити себе від таких трюків і не дати задурити собі голову?

Анастасія – власниця невеликого кафе в спальному районі Києва. Днями туди прийшов підозрілий відвідувач.

"Починає ритися в гаманці, дістає звідти гроші, демонструє мені. Потім відволікає мене, щось там ще запитав. Ще сік, каже, ось дайте мені з іншим смаком", – розповідає потерпіла.

І купюру, якої нібито збирався розрахуватися, так і не віддав, і ще й інші забрав собі. Все це – маніпуляції з увагою.

"Те, що їй потрібно було зробити – дати здачу на суму, яку вона побачила. Це залишається автоматичною дією, яку вона не усвідомлює", – пояснює психолог і гипнотерапевт Наталія Ломоносова.

У таких випадках – увагу потрібно зосередити на грошах і своїх діях, а не відволікатися на розмову.

"Це досить хитрий прийом – він витягнув двісті гривень і шукає якісь монети. І поки він це шукає, вона, щоб не витрачати час, вже йому шукає здачу. Тобто вона вже готова дати йому здачу, до того, як він їй заплатив", – зазначає Василь Антон, фокусник.

Тому спочатку варто взяти купюру, а вже потім давати з неї здачу і підтримувати бесіду. І у шахраїв в запасі купа інших диво-тактик. Наприклад, склеювати купюри або змішувати справжні гроші з фальшивими. Тому отриману суму потрібно відразу перевіряти.

"Навіть якщо я показав ось зараз 400 гривень, а потім віддав, то вже може виявитися 250 гривень, а не 400. І це можна підмінити за одну секунду", – каже фокусник.

А ось загіпнотизувати людину просто так, з півоберта – неможливо, каже психотерапевт. Втім, шахраї користуються так званим правилом "трьох так". Коли людина тричі відповів ствердно, в четвертий раз їй знову захочеться сказати "так". Це таке собі випробування довіри. І не клюнути на нього можна тільки тоді, коли подумки зосередитися насамперед на мотивації незнайомця, а потім – на хороших манерах.