НБУ планує скасування купівлі валюти бізнесом виключно під зобов’язання (контракти, сплата кредитів)

Заступник Голови НБУ Олег Чурій взяв участь у фаховій дискусії щодо курсу гривні та хеджування валютних ризиків на платформі European Business Association (EBA). У представників бізнеса було багато запитань про валютну політику НБУ, плани щодо валютної лібералізації та особливості використання інструментів хеджування ризиків, зокрема валютних форвардів. Ключові меседжі з цієї дискусії:

Національний банк відмовився від фіксованого та запровадив гнучке курсоутворення у 2015 році. З того часу режим гнучкого курсоутворення є важливим елементом політики інфляційного таргетування і виступає головним запобіжником накопичення дисбалансів у економіці. НБУ вже давно не витрачає міжнародні резерви на підтримання штучного курсу гривні, а лише згладжує надмірні курсові коливання в той чи інший бік. Поточний курс гривні є ринковим і відображає реальний стан і тенденції в економіці.

Розмови про погіршення ситуації в економіці через минулорічне зміцнення гривні зазвичай мають маніпулятивний характер. Макроекономічні параметри країни загалом продовжують покращуватися: інфляція знизилася до найнижчого за сім років рівня, економічне зростання становить 3-4% на рік, державний борг за останні роки зменшився з понад 80% до близько 50% ВВП, міжнародні резерви сягнули найвищого рівня з кінця 2012 року.

Ревальвація гривні, зумовлена ринковими факторами, також не створює загроз для параметрів платіжного балансу країни. Так у минулому році дефіцит поточного рахунку навіть звузився завдяки меншому дефіциту зовнішньої торгівлі товарами, стійкому зростанню експорту послуг, меншим обсягам репатріації дивідендів. Ба більше – показники були б ще кращі, якщо не враховувати суто статистичний ефект від розмитнення євроблях та резервні обсяги імпорту газу напередодні переговорів з Газпромом у 2019 році.

Одним з ключових чинників уповільнення інфляції у 2019 році до середньострокової цілі НБУ у 5% було саме зміцнення гривні. Національний банк і надалі утримуватиме інфляцію на цьому рівні. Це відкриє шлях для довгострокового бізнес-планування та поступового здешевлення кредитів, адже за нестабільної і високої інфляції країна ніколи не мала б доступного кредитного ресурсу.

Поліпшення макроекономічної ситуації дає Національному банку змогу продовжувати валютну лібералізацію. В планах НБУ – скасування купівлі валюти бізнесом виключно під зобов’язання (контракти, сплата кредитів). Такий революційний крок є можливим, але для цього як мінімум має бути остаточно затверджена нова програма з МВФ. Скасування цього обмеження дає зелено світло і для усунення низки інших бар’єрів на валютному ринку, наприклад, надання дозволу укладати валютні форварди під будь-які операції.

Валютна лібералізація природньо збільшує волатильність на валютному ринку, тож бізнес має активніше використовувати інструменти хеджування, зокрема й валютні форварди. Підприємцям необхідно пристосовуватися до сучасних умов, де курс гривні не підтримується штучно на певному рівні, і де гривня може не тільки девальвувати, як у минулі роки, але й зміцнюватися. Хеджування – це шлях до кращого бізнес-планування.

Детальніше про хеджування за посиланням.