МІНІМАЛКА ТА СІТКА НЕ РЯТУЮТЬ: СКІЛЬКИ ПЛАТИТИ ПРАЦІВНИКАМ, ЩОБ ПОДАТКІВЦІ НЕ ЧІПЛЯЛИСЯ?
Директор прочитав модну бізнес-книгу, звільнив старих «лобурів», не наймає нових, платить трохи більше мінімалки. Гордиться своєю управлінською геніальністю і насолоджується ефективністю.
А для податківців — ситуація, як червона ганчірка.
Чого хочуть податківці?
Підприємство платить мінімалку або трохи більше, а середня зарплата по регіону (галузі) вища.
Цю нехитру картину податківці домалювали такими яскравими висновками:
1) частину зарплати виплачують у конвертах;
2) ухиляються від сплати податків.
Запрошують роботодавців «на поговорити» або розсилають листи щастя.
Канва розмови без несподіванок.
— Кажете, немає конвертів? Ну хто ж Вам повірить. Подивіться дані статистики. Середня зарплата у два-три рази вище, ніж у вас. Отже, «середня» мінус «ваша» = сума в конвертах.
Для надання бесіді гостроти можуть натякнути, що був анонімний дзвінок зі скаргою на виплату зарплати в конверті!
Справа закінчується двома наполегливими проханнями:
1) офіційно працевлаштувати непрацевлаштованих. Податківці упевнені, що такі є, адже вас якось замало;
2) підвищити зарплату до середньої по регіону/галузі.
Про результати виконаної роботи рекомендують відзвітувати. Інакше «настукають» у Держпраці.
Посил податкової зрозумілий: злякати роботодавця.
Чи варто лякатися?
Почнемо від самого початку — до вас звернулися податківці. Що далі?
Якщо до вас звернулися усно, ви маєте право їх ігнорувати — причому незалежно від того, що вони просять. Йти назустріч податківцям або ні — питання ваших із ними взаємовідносин.
Другий із застосовуваних ДПС варіантів — скан листа направляється на електронну пошту. Причому лист не індивідуальний, а усім-усім-усім роботодавцям («керівникам, підприємств, організацій, фізичним особам — підприємцям).
Рекомендація — аналогічна. Підстава — неналежне оформлення (лист не вам, немає ЕЦП).
Із зверненням розібралися, але душа не на місці: а раптом порушую?!
Наприклад, середня зарплата в торгівлі по Києву - 15,2 тис. грн (за даними сайту ГУ статистики в м. Києві). Так що, підвищувати до цього рівня?
Спокій, тільки спокій!
Якщо:
1) оклади не нижче прожитмінімуму;
2) є «розкидання» за посадами від складності роботи і кваліфікації працівника (наприклад, у водія оклад 3000 грн, у бухгалера 3200 грн, у директора 3500 грн);
3) з урахуванням доплати до мінзарплати усі працівники отримують зарплату, навіть рівну мінімалці (4723 грн),
то ви нічого не порушили!
Принаймні, до того моменту, поки податківці (чи трудовики) не знайдуть щось конкретне.
Обов'язку підвищувати зарплату до умовної середньої у вас немає.
Якщо все-таки хочете відповісти письмово — наведемо «рибу» листа-відповіді.
|
«На ваше (усне/письмове звернення) (підприємство, код ЄДРПОУ) повідомляємо таке. Щодо кількості працівників. Частиною 3 ст. 64 Господарського кодексу України встановлено право підприємства самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис. Наразі чисельність штатних одиниць, установлена в штатному розписі, є достатньою для ведення господарської діяльності підприємства. Щодо розмірів заробітної плати працівників. Стаття 97 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) зазначає: форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно. При цьому повинні дотримуватися норми і гарантії, передбачені законодавством. Згідно зі ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон про працю) мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка в місячному розмірі) не може бути меншим за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2020 році — 2102,00 грн). Посадові оклади працівників підприємства перевищують мінімальний посадовий оклад, установлений трудовим законодавством. Тобто підприємством дотримані вимоги ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про працю. Розміри посадових окладів установлені у штатному розписі залежно від кваліфікації працівників, рівня знань, відповідальності та складності виконуваних робіт. Таким чином, підприємством виконані вимоги щодо диференціації розмірів заробітної плати, встановлені у ст. 97 КЗпП. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати прописані в ст. 31 Закону про працю. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Таким чином, законодавець допускає, що при виконанні місячної (годинної) норми праці розмір заробітної плати працівника може бути нижчим за законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати. Проте в цьому випадку роботодавець зобов’язаний провести доплату до рівня мінзарплати. Підприємство дотримується зазначених вимог ст. 31 Закону про працю та не порушує законодавство про оплату праці. Щодо збільшення розмірів окладів. Підприємство регулярно підвищує оклади працівникам. Наступне підвищення планується ________________». |
Звісно, маленькі зарплати — це червона ганчірка не лише для податківців, але й для інспекторів праці. Сьогодні ця спайка працює дуже злагоджено. А отже, тримати оборону підприємству доведеться з двох боків.
Про те, як відбити удар, ми обов'язково розповімо в одному з найближчих номерів «Податки та бухгалтерський облік».
Лілія Ушакова, експерт журналу «Податки та бухгалтерський облік»
- Ігор
Та нехай звертаються, це ж добре - сума в конверті лишиться тою самою, а офіційна зросте. Люди стануть більше отримувати.
- Василиск
Ігор, вы не войдете в историю, потому что вы ..., хотя... всё может быть
- ірина
Юра Г.,не хватает на пенсии для топ-чиновников, вот и проводится агитация.
Блоги 
