Хрущовки. Що буде з застарілим житловим фондом в Україні?
Лев Парцхаладзе, Президент Конфедерації будівельників України, НВ-Бізнес.
Гостра проблема — зношеність житлового фонду. В Україні більше 80% житла є застарілим і це час змінювати. Всі інструменти для цього є, але їх потрібно провести на законодавчому рівні.
Деталі в цифрах
Більш ніж 50% житла в Україні перетнуло 50-річній поріг та потребує капітального ремонту, а комунальна інфраструктура зношена на 70%.
В Україні налічується біля 25,5 тис будинків перших масових серій великопанельних, блокових та цегляних, загальною площею 72 млн м², тобто 23% житлового фонду конче потребують відновлення шляхом реконструкції чи модернізації. Наприклад, у Києві з 11 тис багатоповерхових будинків столиці — 3 тисячі п’ятиповерхових хрущовок та 1 тисяча дев’ятиповерхових панельних будинків.
Відмінності за структурою «віку» та зношеності жилого фонду по регіонах також є. У Черкаській, Харківській, Запорізькій, Миколаївський областях біля 30% фонду складають житлові будинки, побудовані у 50-ті роки та раніше. А у Закарпатській та Івано-Франківській областях такого житла 18−20%.
Окремо про столицю
У Києві передбачено повну реконструкцію так званих «хрущовок». Адже території столиці, забудовані хрущовками — займають понад 1,5 тис. га. Їх планують відремонтувати та утеплити. За принципом сталої мобільності «центр поруч з домом» у таких житлових районах створюватимуть громадські центри та публічні простори.
У проекті генплану Києва до 2025 року мають намір знести 2,8 млн квадратів житлової площі (в першу чергу будинки, побудовані в кінці 50-х початку 60-х років минулого століття) і побудувати 7,8 млн квадратних метрів нового житла.
Звісно ж, є певні економічні перешкоди: інвесторам невигідно перебудовувати хрущовки, поки у Києві є вільні ділянки під забудову.
Аналізуючи резерви території міста, розуміємо, що вільні ділянки для інвесторів уже фактично вичерпані. Зараз вони активно освоюють занедбані промислові зони, але вже за декілька років повернуться і до хрущовок.
Реконструкція чи капітальний ремонт?
Маємо кілька варіантів оновлення застарілого житлового фонду України.
Реконструкція. Вже маємо законопроект, що дозволить на практиці розпочати комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, у тому числі, об'єктів інженерно-транспортної та соцінфраструктури, нове будівництво та створення безбар'єрного середовища на цих територіях.
Він орієнтований на інтереси людей — власників такого житла.
Згідно з проектом закону — не менше 75% мешканців будинку мають дати згоду на проведення реконструкції. Які будинки підлягатимуть знесенню чи реконструкція яких неможлива без відселення — визначатиметься на підставі проектної документації на реконструкцію, що пройшла відповідну процедуру обговорення та затвердження.
Важливо, що мешканці таких будинків мають відселятися:
- у стартові будинки з базовим оздобленням у межах кварталу (мікрорайону), що реконструюється.
- тимчасове переселення в інші рівноцінні житлові приміщення в багатоквартирних будинках.
- відселення має відбуватися в межах кварталу чи мікрорайону, або в суміжні чи інші квартали в межах населеного пункту за обов’язковою згодою мешканців.
Наразі, законопроект знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві розвитку громад та територій України.
Капітальний ремонт. Потрібна програма для кожного українського міста. До речі, у Києві вона вже діє - «70/30 Капітальний ремонт»
Це міська програма співфінансування капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних будинках Києва. Вона передбачає реконструкцію, реставрацію, капремонт та технічне переоснащення для будинків, які експлуатуються більше 10 років. Фінансова суть програми полягає в тому, що співвласники вкладають лише частину вартості робіт, решта — за кошти бюджету міста.
Співвласники багатоквартирних будинків незалежно від того, чи створені в них ОСББ або ЖБК, мають можливість відремонтувати або здійснити технічне переоснащення спільного майна у власних багатоквартирних будинках на умовах співфінансування. Система співфінансування гнучка.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.