Трансфертне ціноутворення: відповіді на запитання

Якщо підприємство не входить до міжнародної групи компаній чи повинно таке підприємство, разом із звітом про здійснені контрольовані операції, подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?

Відповідно до п.п. 39.4.2. ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Таким чином, всі платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов'язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній будуть затверджені Мінфіном. Перше повідомлення подаються до 1 жовтня 2021 року за 2020 звітний рік.

Нами виявлено, що у поданому додатку до звіту про контрольовані операції за 2019 рік не зазначено показник рентабельності та цифрове значення показника рентабельності контрольованих операцій. Нами подано уточнюючий звіт. Застосовується, передбачені п.п. 120.4 і 120.6 ПКУ, штрафні санкції?

Ні, технічні та/або методологічні помилки не є порушенням. Штраф відповідно до п.120.4 та п. 120.6 ПКУ застосовується у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки щодо контрольованих операцій або нерезидента.

При цьому, відповідно до п.52¹ підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків, які подали звіт за податковий (звітний) період 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п. 120.4 та п. 120.6 ПКУ не застосовуються.

Які основні особливості контрольованих операцій з сировинними товарами?

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX (далі — Закон № 466) доповнено ПКУ п.п. 39.3.3.4-39.3.3.8 (норма діє з 23.05.2020 р.).

Відповідно до цих положень КМУ встановлює перелік сировинних товарів, ДПС оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року. Міністерство фінансів може визначити (відповідно до вимог та методів, передбачених ст. 39 ПКУ) окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції (далі – КО) щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» для КО з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.

Таким чином, складовими для реалізації вказаних норм для КО з сировинними товарами: є затвердження КМУ відповідного переліку таких товарів; визначення Мінфіном окремих порядків встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»; оприлюднення ДПС рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін на такі товари.  

Крім того, враховуючи, що перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін має рекомендований (невиключний) характер, він не може обмежити права платників податків на використання інших джерел інформації для отримання котирувальних цін.

У зв’язку з набранням чинності Закону № 466 змінились вимоги до документації з трансфертного ціноутворення?

Так, дійсно п.п. 39.4.6 ПКУ розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення.

Тепер, при складані документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік платник обов’язково повинен зазначати інформацію, а саме:

- про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

- надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованої операції (далі – КО);

- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період, за який поадється документація з ТЦ;

- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робі, послуг) у контрольованій операції;

- доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювались КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).

Законом № 466 деталізовано термін «розумна економічна причина (ділова мета)» п.п. 14.1.231 ПКУ. Які податкові наслідки для платника податків?

Законом № 466 визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення (далі –ТЦ) надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операції з придбання (доповнено абз. 2 підпункт «е» підпункту 39.4.6 ПКУ)), необхідність проведення коригувань з ТЦ (збільшення фінансових результатів), якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого підпункту 39.5.4.1 ПКУ). Також визначено, якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таким платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентом (новий підпункт 140.5.15 ПКУ).