Підсумований облік робочого часу

Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці.

Рік добігає кінця. Час підбивати підсумки роботи. Особливо це актуально для працівників з підсумованим обліком робочого часу. Адже грудень — це останній місяць облікового періоду незалежно від того, кварталу, півріччю чи року такий період дорівнює.

Підсумований облік робочого часу... Його, зазвичай, запроваджують роботодавці тоді, коли не можуть організувати працю найманих працівників так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП). Приклад — робота охоронників, продавців за графіками роботи чи позмінна робота працівників на безперервно діючих підприємствах.

Звісно, така робота може проводитися в нічний час, у святкові та неробочі дні, а інколи й надурочно. Тож украй важливо правильно обчислити її оплату.

При розрахунку тих чи інших зарплатних виплат маємо справу з трьома нормами.

Перша — календарна норма робочого часу. Вона передбачає повне використання робочого часу і розраховується за календарем 5-денного або 6-денного робочого тижня.

Друга — розрахункова норма робочого часу. При її розрахунку враховується час, не відпрацьований працівником. Розрахункову норму знаходимо так: з календарної норми за обліковий період виключаємо час, коли працівник не працював з поважних причин у такому періоді (лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28).

Тобто якщо працівник в обліковому періоді хворів, перебував у відпустці або не працював з інших поважних причин, норму робочого часу за обліковий період потрібно відкоригувати. Для цього з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої, наприклад, за календарем 5-денного робочого тижня, виключають час, коли працівник був відсутній за графіком 8-годинного робочого дня 5-денного робочого тижня.

Третя норма — це норма робочих днів (годин), установлена для працівника графіком виходу на роботу (змінності).

Основна зарплата

Основну зарплату (з окладу, тарифної ставки) нараховуємо в кінці кожного календарного місяця. Тривалість облікового періоду тут не важлива. Тож упевнені, що в розрахунку основної зарплати ви просто аси!

Проте все ж зупинимося на розрахунку основної зарплати працівникам-окладникам. Доволі часто ставлять запитання:

як розрахувати основну зарплату окладнику, якщо норма, встановлена графіком роботи (графіком змінності), виявилася нижчою за календарну норму?

Чи потрібно тут проводити пропорційні розрахунки, якщо працівник з повною зайнятістю відпрацював місяць повністю? НІ, не потрібно!

Кількість днів (годин), передбачена графіком виходу на роботу (змінності), є нормою для такого працівника. Отже, якщо місяць відпрацьований повністю, то працівник з повною зайнятістю повинен отримати свій оклад (місячну тарифну ставку) в повному розмірі. На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282.

Приклад 1. Оклад працівника (повна зайнятість, підсумований облік робочого часу, обліковий період — рік) складає 7000 грн. Працівник відпрацював грудень 2020 року повністю (норма часу згідно з графіком виходу на роботу у грудні — 15 роб. дн. (165 год)). Календарна норма робочого часу, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня, склала у грудні — 174 год.

За грудень працівникові буде нарахована основна зарплата в розмірі, що дорівнює окладу, — 7000 грн. Адже цей місяць ним відпрацьовано повністю (всі дні, передбачені графіком виходу на роботу). Календарна норма робочого часу тут не важлива.