Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


27.08.21
2349 2 Друкувати

Що буде розслідувати Бюро економічної безпеки

«Судово-юридична газета» досліджувала, які кримінальні провадження передадуть в БЕБ та хто отримає право їх звідти забирати.

Верховна Рада готує до другого читання законопроект № 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Законопроект необхідний для роботи Бюро економічної безпеки України.

Нагадаємо, що Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» остаточно ліквідовує податкову міліцію та позбавляє СБУ функцій у сфері економіки.

Відтепер із злочинами у сфері економіки буде боротися Бюро, у тому числі шляхом оперативної роботи, яку раніше проводила СБУ.

БЕБ повинно запрацювати вже з 25 вересня, нещодавно Камбін призначив його керівником Вадима Мельника.

Проте чинним законом не визначаються процесуальні норми, на підставі яких Бюро повинно проводити досудове розслідування. Саме цю прогалину усуває законопроект № 3959-1. Якщо Верховна Рада не ухвалить закон до 25 вересня, то БЕБ опиниться в становищі «чоботара без чобіт», його діяльність буде паралізована. 

Законопроектом пропонуються такі зміни до законодавства:

У Кодексі про адміністративні порушення:

а) визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;

б) передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України;

в) за ненадання інформації Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань на запит його посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб Бюро потягне за собою грошові штрафи.

У Кримінальному кодексі України посиляться санкції за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (стаття 212 УК).

Зокрема, за дії, передбачені частиною першою статті 212 УК, карати будуть штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Щодо частини другої цієї ж статті, то покарання буде полягати у штрафі від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Проте особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Головне юридичне управління у зауваженнях до проекту закону обережно зазначає, що ця конструкція в частині слів «якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності» містить ознаки правової невизначеності, оскільки з положень законопроекту не вбачається, до якого саме моменту суб’єкт кримінального правопорушення має здійснити визначені законом дії, щоб мати право клопотати про звільнення від кримінальної відповідальності: до моменту повідомлення про підозру чи до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком.

У Кримінальному процесуальному кодексі України:

а) визначається основна та додаткова підслідність Бюро економічної безпеки України;

б) вносяться необхідні зміни щодо виключення такого суб’єкта кримінального провадження як «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» та введення нового суб’єкта – Бюро економічної безпеки України;

в) закріплюються повноваження для здійснення оперативними підрозділами Бюро економічної безпеки України негласних слідчих (розшукових) дій, а також пропонуються інші зміни задля належного досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.

Детективи органів Бюро економічної безпеки України будуть здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:

- статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України;

- статтями 191 (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України;

- статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови, якщо розмір предмета таких кримінальних правопорушень або завданої ними шкоди становить від п’ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та їх вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Якщо під час розслідування вищезазначених кримінальних правопорушень будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 192, 216, 358, 366, 369 Кримінального кодексу України, вчинені особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані з кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, такі правопорушення можуть розслідуватися детективами органів Бюро економічної безпеки України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Між тим впадає в очі, що із підслідності БЕБ випадають (принаймні, на стадії підготовки законопроекту до другого читання) контрабанда (стаття 201 КК), контрабанда лісу (стаття 201-1 КК), незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (стаття 203-1, але тут невідомо, чи хтось взагалі досі користується дисками…). Контрабанда залишається у полі зору СБУ, хоча депутати рішуче налаштовані останню реформувати і забрати у Служби слідство.

У провадженнях щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209), а також про умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (супутня до попередньої стаття 209-1 КК) досудове розслідування, як і раніше, буде здійснюватися слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передував легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Одночасно дивує включення в підслідність БЕБ неіснуючої статті 223-2 КК, яку було виключено із кодексу на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020 р.

Абзац перший частини п’ятої статті 36 викладається в такій редакції:

 «5. Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають: Генеральний прокурор, особа, яка виконує його обов’язки, його перший заступник та заступники. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування».

Тобто, існує ризик того, що у БЕБ будуть вилучати кримінальні провадження у разі їх «неефективного досудового розслідування» або передавати в Бюро ті, які до його підслідності ніякого відношення не мають.

Головне юридичне управління зазначає, що поняття «неефективності здійснення досудового розслідування» носить суто оціночний характер, тобто означає, що у законодавстві відсутні чітко визначені підстави для прийняття подібного рішення про зміну підслідності уповноваженою особою.

Крім того, зазнають змін і інші норми КПК.

Зокрема, стаття 218 Кодексу.

Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов’язаний протягом п’яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Змінюється і частина 7 статті 214 КПК.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Сьогодні це робиться невідкладно. Депутати ж запланували збільшити цей строк до 5 днів. Головне юридичне управління звертає увагу, що затримка із визначенням підслідності в подальшому може призводити до необхідності продовження строків досудового розслідування.

Встановлення таких строків унеможливлює розслідування «по гарячих слідах», оперативного збирання та фіксування доказів, а також обставин кримінального правопорушення, що можуть мати значення для притягнення винної особи до відповідальності.

Крім того, Головне юридичне управління помітило, що положення частини сьомої статті 214 та абзацу другого частини другої статті 218 КПК України (у редакції законопроекту) суперечать одне одному в частині визначення строку, протягом якого прокурор має визначити підслідність та передати матеріали провадження (5 та 10 днів).

Автор: Сергей Студенников.

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • бух
27.08.21 12:14

за друг другом мотаться будут

Відповісти
  • Елена
27.08.21 15:39

уже год пишут за это БЭБ, ни как не придумают чем им заняться...

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам